Головний тренер криворіжського Кривбасу Артем Сліпенчук став гостем подкасту Red Rock, де поговорив про підсумки сезону, розповів, чим займається під час війни, а також про перспективи для молодих гравців, поновлення чемпіонату.
Підсумки сезону
Ми мали неоднозначний процес. Якщо аналізувати, то цим колективом ми зібралися у грудні, бо у жовтні-листопаді ми провели перебудову. До середини січня ми мали перерву, ми могли щось поставити, і з того часу у нас фактично почався сезон. Якщо оцінювати сезон із цього погляду, то з відновленням чемпіонату у нас почало щось виходити, ми були на одній хвилі на майданчику та поза ним.
Нас все одно трохи трясло через ковидні ситуації, травми і місяць перед війною була тривожна ситуація, яка теж давалася взнаки.
Загадувати, щоб у нас вийшло – немає сенсу. Але, перебуваючи всередині колективу, можу сказати, що ми виходили на той стан, який ми хотіли бачити на початку сезону.
Я пишаюся тим колективом, який був наприкінці. З помилками, але на одній хвилі. Був колектив поза майданчиком і це не може не тішити.
Плюс на підтвердження цього є кілька моментів уже після початку війни, наприклад Латкович пожертвував своєю зарплатою на користь ЗСУ. Це також великий показник.
Перспективи БК Кривбас
Дуже складно зараз сказати, бо незрозуміло, як усе воно буде. Ми всі сподіваємося на краще. Я думаю, що все залежатиме від влади, від держави, від цілей, які ставитимуться згори.
У нас всі на місці, клуб нікуди не подівся. Президент у Кривому Розі, директора та всі, хто був поглинений у процес – вони всі тут. Якоїсь миті ми зрозуміли, що у нас у місті все спокійно відносно і постало питання, що нам буде важко без баскетболу. Виявилося, що у місті є талановиті гравці зі структури Прометея, і ми кинули клич "хто хоче, хто має бажання – ми готові проводити тренування". Перші два тижні у нас не було залу – ми займалися на Гірнику та клуб платив за оренду. Все було для того, щоби баскетбол залишився.
Ті гравці, які з нами тренуються (10-15 осіб, серед яких 2-3 – гравці Суперліги), ми їх розглядаємо в перспективі підписання контрактів, але ми не знаємо, як воно буде, наскільки надовго все затягнеться. Якщо буде заморожений конфлікт і війна затягнеться, всі вони поїдуть. Ті ж люди з академії Прометея – доки вони тут, то приходять і займаються, а як буде завтра – ніхто не знає. Є, безперечно, талановиті люди, на яких варто звернути увагу, яких варто розвивати та підтягувати під якісь завдання, але зараз складно щось сказати.
Хочу сказати велике спасибі уболівальникам Кривбасу на той сезон, який ми вже закінчили. З кожною грою їх ставало все більше, вони ставали активнішими і були ігри, в яких атмосфера була просто божевільна. Дякую, що вони нас підтримували, вірили у нас до кінця. Сподіваюся, невдовзі ми повернемось у ті часи, коли ми дружно ходитимемо на баскетбол, вболіватимете за команду і не важливо, яким буде тренер, президент. Щоб баскетбол у місті розвивався.
Більше дивіться у інтерв'ю Артема Сліпенчука:
