Діон Райт став першим підписаним легіонером сезону-2019/20, на якого тренерський штаб Черкаських Мавп покладав великі надії. І вони справдились. Один з найрезультативніших гравців сезону, учасник Матчу Зірок 2020, найкращий за кількістю підбирань команди. Мовчазний та завжди зосереджений, Діон розповів прес-службі Черкаських Мавп, як триває його карантин у Каліфорнії, чому вирішив завести канал на YouTube та чи планує повертатись до Черкас.
- Діоне, привіт! Як твої справи? Як проводиш карантин?
- Привіт! У мене все добре. Поки весь світ знаходиться на паузі, насолоджуюсь часом разом з сім'єю. Мабуть, чи не єдиний плюс цієї вимушеної ізоляції.
- Чемпіонат закінчився неочікувано, проте його складно назвати поганим. Ти згоден з цим? Як можеш описати свій виступ у сезоні-2019/20?
- На мою думку, сезон і справді був непоганий. Звісно, ми всі були засмучені через його раптове завершення, але, на жаль, ні я, ні інші гравці не могли нічого з тим зробити. Від себе скажу, що протягом всього сезону віддавався на повну і грі, і команді. Я намагався робити все можливе заради перемоги, і, здається, мені це вдавалось.
- Так, було приємно побачити себе серед лідерів Мавп. Кращий по підбиранням – непоганий результат, чи не так? Хоча насправді, неважливо, яку роль мені віддають на майданчику. Заради перемоги команди я буду робити все, що від мене залежить – чи то підбирання, чи то набір очок, чи то захист. Я ненавиджу програвати.
- Твоя улюблена гра сезону?
- Мм…, важко сказати одразу. Мабуть, виокремлю дві гри одразу – перша перемога над «Прометеєм» та четверта гра на нашу користь у боротьбі з «Одесою». Чому «Прометей»? Коли ми перемогли їх вперше, я дійсно насолоджувався моментом. Не секрет, що суперники вважали себе дещо кращими за нас, можливо, навіть сприймали нас як андердога, але реальність виявилась іншою. Люблю доводити людям, що вони помилялись. Щодо «Одеси», то гра була «на грані», досить напруженою та стрімкою. Багато прихильників, принципова команда, бажання перемогти будь-якою ціною, оскільки розумієш, що вирішується місце в плей-офф. Є, що згадати.
- У твоєму здобутку вже дві участі у Матчі Зірок – у 2018 на Кіпрі та у 2020 році в Україні. Можеш порівняти подію тут і там? Для тебе особисто, чи важливо приймати участь у подібних заходах?
- Завжди приємно, коли отримуєш визнання свої спортивних зусиль та розумієш, що твоя гра на майданчику не лишається непоміченою. І маю зазначити, що український Матч Зірок – це найкращий захід подібного формату, на якому я коли-небудь був. На Кіпрі було також цікаво, але без такого розмаху. Там матч пройшов без конкурсів майстерності, триочкових та слем-данків. В Україні уже була повноформатна історія зіркового дня з прекрасною атмосферою.
- Пандемічна ситуація в світі не дуже покращилась за останній час, хоча зрушення є. Твої прогнози щодо баскетболу в Європі?
- Зараз важко планувати наперед, тим паче гадати щодо початку нового баскетбольного сезону в Європі. На щастя, суспільство тримає ситуацію під контролем, тому сподіваюся лише на краще. За баскетболом сумують усі, але все ж, здоров’я важливіше.
- Яка ситуація зараз у США? Чи дозволено вам відвідувати майданчики та спортивні зали?
- У Південній Каліфорнії, де я зараз, і досі діють карантинні обмеження. Якщо не помиляюсь, до липня. І це правильно. Населення штату велике, тому надмірна обережність зайвий раз не завадить. Заборони стосуються і спортивних залів, та все ж я знаходжу способи, як туди прослизнути. Якщо баскетбол – це твоє покликання, то ти знайдеш спосіб підтримувати форму. Не хочу робити паузу, а потім шкодувати про згаяний час.
- Окрім баскетболу, помітили, що ти зацікавився відео-блогінгом. Розкажи трохи про свій відео-щоденник.
- Складно назвати себе блогером, роблю це заради розваги та щоб якось згаяти вільний час. Ідея прийшла спонтанно, друзі підтримали, підписники натиснули «Так» на запитання «Чи варто спробувати?». Тому і почав. Але я б не назвав це щоденником. Це фільмування окремих моментів життя нашої родини, яке я поки що випускатиму раз на тиждень. Або хоча б спробую публікувати у такому графіку. Весь процес створення відео – дуже непроста річ і є ще багато моментів, яким треба навчитись.
- До речі, два місяці ізоляції якось відобразились на стосунках в родині?
- Відчуваю, що карантин нас зблизив ще більше. І спостерігати за такими незначними, але помітними речами, - приємно.
- Наскільки ми знаємо, твої два брати також грають у баскетбол. Досвідом ділишся? Проводиш тренування, даєш підказки?
- Звісно! Намагаюся допомагати їм настільки, наскільки це можливо. І знаєте, якби у їхньому віці (Браяну – 25, Ейсу – 6) я мав ті знання, що я маю зараз, я б однозначно був іншим гравцем. Досвід відіграє велику роль.
- Діон Райт на майданчику та у повсякденному житті – дві різні людини (судячи з того, що ми бачимо на відео). Різниця і справді є?
- Мої друзі та родичі знають, що я дуже весела та компанійська людина, яка любить сміятися, розважатися та насолоджуватися життям на всі 100%. Такий собі клоун у гарному значенні цього слова. Інша справа – баскетбол. Я – за здорову та постійну конкуренція. І, як зазначалось вище, я – людина, що не любить програвати. Тому на іграх та тренуваннях фокусуюсь лише на досягненні мети.
- З іншими гравцями Мавп або прихильниками спілкуєшся?
- Так, інколи переписуємось через Інстаграм.
- Якщо з’явиться можливість, готовий зіграти у команді Черкас ще один сезон?
- Я був би не проти повернутись до вашого міста, маю деякі незавершені справи. Все залежить від домовленостей між клубом та моїм агентом. Ну і звісно, від ситуації з карантином у світі. Тож чекаємо. І якщо чесно, дуже скучив за хачапурі з ресторану «Vano» (сміється).
