Минулого вікенду у Києві офіційно повернувся на майданчики після карантинної паузи професіональний баскетбол. На майданчику столичного Гідропарку відбулися матчі першого туру чемпіонату України з баскетболу 3х3.
Луцька команда Промбудсфера посіла серед інших учасників у підсумку шосте місце. Враженнями від змагань з прес-службою БК Старий Луцьк-Університет поділився гравець волинської команди Дмитро Швагринський.
- Пандемія відправила спортсменів у вимушене міжсезоння, під час якого не було умов для повноцінної підтримки кондицій та тренувань. Як гралося після карантину? Вистачало сил?
- У перших матчах фізичних кондицій вистачало. Ще не було такої спеки. Згодом вже була втома, та й суперники серйозніші. У кваліфікації було легше, а вже в основній сітці було дуже непросто.
- Власне, про суперників. Оціни рівень команд на цьому турнірі. За прізвищами гравців, видається, що грати було непросто.
- Так, були команди з Одеси, Дніпра, Києва, грали збірники, досвідчені гравці. Рівень баскетболу 3х3 стає сильнішим щороку. Зараз аматорів на такому рівні мало. Заявляються переважно всі ті, хто активно грає та тренується у цьому різновиді баскетболу.
- Як щодо організації турніру в умовах пандемії? Були якісь особливі вимоги від організаторів?
- Так, за можливості дотримувалися дистанції, нам видавали маски та рукавички. Зрозуміло, що ми в них не грали, але організатори врахували вимоги часу. На вході вимірювали температуру і пропускали лише учасників по перепустках.
- Наскільки допомогло в підготовці до турніру та самих матчах те, що в нашому місті вже провели два турніри з баскетболу 3х3? Це сприяло ігровому тонусу та фізичній підготовці?
- Звісно, плюс для нас те, що ми провели декілька турнірів. Очевидно, що важко порівнювати рівень команд на місцевому та всеукраїнському турнірах. Все одно дуже добре, що організовуються такі заходи у Луцьку. Це великий позитив.
- Якщо зважати на антропометрію, то у Промбудсфери було відразу три бігмени. Наскільки незвично було грати такою варіацією четвірки? Не було проблем «на ногах», виникали труднощі із початком атак?
- Я б не сказав, що були великі проблеми. Можливо у захисті ми дозволяли суперникам більше атакувати з-за дуги. Під щитом у нас м’яч забрати було дуже непросто. Ми в цьому турнірі зробили акцент на щільний захист. В нападі робили акцент на трисекундну зону, адже в нас була перевага під кільцем. Одесити, до речі, теж мали габаритну четвірку, але вони дійшли до півфіналу, а ми до четвертьфіналу. Тому можна і так грати. Команди часто грають такими варіаціями.
- Півфінал був дуже близько. Було відчуття, що можна зачепитися за перемогу у чвертьфіналі? Була образа та розчарування після гри?
- Ми отримали задоволення від гри, адже дуже засумували за баскетболом високого рівня. Не знаю, що було б далі, якби ми пройшли у півфінал. Якщо рахувати кваліфікацію – це була у нас сьома гра. Ми і так її провели на адреналіні та морально-вольових якостях. У вирішальний момент нам не пощастило, а суперники реалізували багато дальніх спроб.
