У Залізному Порту на Херсонщині за підтримки ФБУ відбувся традиційний Фестиваль мінібаскетболу. Перша зміна – серед команд хлопців та дівчат 2011 – 2012 року народження.
Для гравців 2005 – 2008 року народження, які брали учать в попередніх роках фестивалю, окремо відбувся турнір Next after mini.
У цьогорічному Фестивалі також був Суддівський кемп з 26-ти молодих суддів з різних міст України, як дівчат так і хлопців.
Проводиться він з метою навчання і підготовки молодих арбітрів. Багато суддів, які брали участь в попередні роки, зараз судять ігри чемпіонату України, і чоловічу Суперлігу включно.
Дізнаємося враження та думки, щодо організації та значення фестивалю для тренерів, суддів та організаторів.
Першим поділився враженнями Сергій Тисленко – суддя ФІБА, регіональний інструктор.
- Як оцінюєте роботу своєї команди на турнірі?
- Найкраща оцінка нашої роботи – це прогрес молодих суддів кожного дня. Найважливіше – це той досвід, який вони отримають і зможуть застосувати в майбутньому. Зі свого боку ми докладаємо максимальних зусиль для цього.
- Які можливості дає цей Фестиваль молодим суддям?
- Фестиваль дає можливість отримати цінні знання та навички від досвідчених колег. Застосувати їх на практиці при суддівстві ігор Фестивалю. Дізнатися найсвіжіші тенденції в світовому суддівстві. Це можливість бути частиною великої баскетбольної родини та зробити свій внесок у розвиток нашого виду спорту.
- Як вважаєте, Фестиваль відкрив нові імена маленьких чемпіонів?
- Як для гравців, так і для молодих суддів це можливість показати себе. Бути поміченим, отримати хороші рекомендації та подальший стимул для розвитку. Кожен кандидат важливий для нас однаково. Є талановиті хлопці та дівчата, які відмінно проявили себе і на нашу думку зможуть стати хорошими суддями в майбутньому. Але слід пам'ятати, що важка праця перемагає талант, коли талант не працює. Можливість стати топ арбітром є абсолютно у кожного.
- Фестиваль визначив нові тенденції мінібаскетболу?
- Якщо розглядати лише з боку суддівства, то у хлопців була хороша можливість бути на майданчику не тільки суддями, а й педагогами. Так як грають маленькі діти, і багато з них ще не знають всіх правил, судді ставляться до цього з розумінням і намагаються не фіксувати дрібні порушення, пояснюючи і допомагаючи малюкам зрозуміти, що правильно, а що ні. Щодо мінібаскетболу, то і організатори, і тренери, і судді завжди намагаються використовувати всі сучасні тенденції.
- І на останок, що потрібно для сталого розвитку українського баскетболу?
- Якщо ми говоримо про суддів, то це підготовка і розвиток молодих хлопців, створення умов для їхнього професійного зростання. Зараз працює система регіональних інструкторів. У всіх регіонах у молоді є наставники, які проводять семінари, онлайн лекції, допомагають аналізувати ігри, завжди готові відповісти на будь-які запитання.
Такий фестиваль унікальний тим, що дає можливість навіть хлопцям без досвіду за два тижні отримати величезний обсяг інформації і використати її на практиці. Особиста мотивація, здорова конкуренція, приклади старших досвідчених колег, емоції від роботи створюють сприятливі умови для розвитку інституту суддівства та баскетболу загалом.
Також ми поспілкувалися з Ігорем Петровичем Чорногрицьким – директором баскетбольного клубу Тейваз та головним суддею Фестивалю.
- Чи вплинули погодні умови на проведення Фестивалю?
- Незважаючи на погодні умови, перші дні Фестивалю всі заплановані конкурси та ігри чемпіонату України з мінібаскетболу успішно відбулися.
- Чи довелося змінювати програму Фестивалю через погодні умови?
- Ні, в положенні заздалегідь було прописано непередбачені ситуації, серед яких погодні умови, команди з неповними складом гравців або травмованими гравцями тощо.
- Ваші враження від цьогорічного Фестивалю, чи все вдалося?
- З кожним роком команд все більше та більше долучаються до фестивалю, які все краще підготовленні до конкурсів та ігор чемпіонату.
Усі учасники та команди отримали нагороди та заохочувальні призи. На наступний рік, якщо буде стабільна епідеміологічна ситуація плануємо повести міжнародний Фестиваль з мінібаскетболу 2022.
На фестивалі присутня чемпіонка Європи з баскетболу, заслужений майстер спорту України – Руслана Сушко, з якою ми поспілкувалися.
- Поділіться будь ласка своїми враженнями від Фестивалю?
- Мені легко одним словом узагальнити події останнього тижня в Залізному Порту – неймовірно!
Я мала честь взяти участь у відкритті Фестивалю як професійна спортсменка і спостерігати за спортивними баталіями, вболіваючи за баскетбольну родину МОБІ. Мені вперше пощастило відвідати фестиваль, який має власні традиції. Незважаючи на проблеми (погодні умови), які ускладнювали життя організаторам баскетбольного свята, я отримала безліч позитивних емоцій і хочу свої враження підтвердити якісними висновками:
- в Україні неймовірні юні баскетболісти і баскетболістки. Я впевнена, що серед учасників фестивалю були майбутні яскраві зірки, які зовсім скоро посилять збірні нашої країни;
- неймовірно приємно було спостерігати за палкою боротьбою за помаранчевий м’яч на кожному сантиметрі майданчика, коли прикрий розпач поразок змінювали щасливі посмішки переможців і розуміти, що в них все попереду;
- неймовірно вразили емоційністю тренери, які навчали, виховували, підбадьорювали, критикували і знову підтримували свої юні таланти, відстоюючи їх інтереси і вступаючи в боротьбу за справедливість з арбітрами;
- неймовірно вразила толерантна атмосфера дружелюбного ставлення всіх учасників баскетбольного видовища, адже тільки під час матчів гравці і тренери команд ставали непоступливими суперниками, та вже за мить знаходили спільні інтереси для спілкування;
- неймовірною була підтримка батьків, варте пошани їхнє бажання бути на фестивалі і вболівати за своїх дітей;
- неймовірною відзначу старанність і витримку молодих арбітрів, котрі з розумінням ставились до емоцій тренерів та батьків, а самі продовжували навчатись і набувати практичні навички прийняття грамотних рішень під керівництвом досвідчених фахівців.
Впевнена, що не існує відповідних слів подяки всім тренерам, котрі замість відпочинку після складного сезону обрали улюблену роботу і турботливо вкладають душу в кожного юного гравця, дають настанови, підказки, виховують, організовують, спрямовують і допомагають.
Вдячна за нагоду висловити свої думки і щиро подякувати організаторам фестивалю за відданість справі, закоханість у баскетбол, творчий підхід, професійне розуміння значущості баскетбольного свята такого масштабу і рівня для найменших баскетболістів, які все ще обирають вид спорту, свій шлях до здорового способу життя, соціалізуються, вчаться вирішувати побутові проблеми та складні питання сучасної комунікації. Переконана, що всі учасники фестивалю мріють повернутись наступного року, продемонструвати індивідуальну майстерність і кращий командний результат.
