В той час, як у столиці вирішувалася доля Кубку України, у Бердянську тамтешня Чайка-ДЮСШ двічі обіграла Вінницьких Блискавок – 70:56 і 86:71. Цими перемогами Чайка дала зрозуміти, що вона має амбітні плани пробитися до зони плей-оф. Наскільки команда готова втілити їх у життя? Розповідає головний тренер Чайки-ДЮСШ Катерина Кливенок.
- Безумовно, у нас шанси є. Якщо будемо старатися, грати так само самовіддано, як з «блискавками», я порахувала, що можемо досягти мети. Маємо достатньо домашніх ігор (п’ять, заключна 4 квітня з Динамо – ред.), якщо завершимо їх на нашу користь, думаю, можемо стати учасником плей-оф.
- Були впевнені, що обіграєте двічі Вінницьких Блискавок?
- Вірила у своїх дівчат. Першу гру, щоправда, ми розпочали не дуже добре, але потім виправилися. Ретельно готувалися до цих ігор, розуміли, якщо втратимо у них очки, на сподіваннях можемо поставити хрест. Але тепер бачимо, можемо зачепитися за плей-оф. Команда здатна згуртуватися у відповідальний момент і виграти двічі поспіль важливі ігри. Ми налаштовувалися і відсутність інших варіантів результату мотивувала нас, як слід.
- А ким ви посилилися, якщо не секрет?
- Якщо не секрет? Ірина Цекова. Вона минулий сезон успішно відіграла в Авангарді, здобула Кубок України, бачу у неї велике бажання допомогти, свої ігрові якості вона не втратила, зараз розіграється, стане ще сильнішою. Таня Панченко теж приєдналася до Чайки, запевнила, що допоможе. Вона прийшла вже цього року і наполегливо тренується з командою. Таким чином у команді є збірниці, досвічені гравці, їхній досвід допоміг нам у боротьбі з блискавками.
- Збірниці – це Ви кого маєте на увазі, Радуловіч, Цекову?
- І Цекову, І Панченко свого часу залучали до лав збірної. Дівчата зі значним досвідом і мають велике і яскраве баскетбольне минуле. І Оксана Ставицька – усі вони грали на найвищому рівні і їхній досвід позначився на останніх результатах.
- Як ви поєднуєте у колективі досвічених і молодих? Середній прошарок відсутній – або Радуловіч, або Попова.
- Можу сказати одне – у нас дуже гарні стосунки у колективі. Прекрасна атмосфера, усі одна одну підтримують, думаю, дівчата не відчувають різниці у віці, найгіршого прояву конкуренції нема. Старші дівчата допомагають молодим, молоді тягнуться за старшими. Стосунки у колективі здорові, є згуртованість – дівчата товаришують, спілкуються. І грають з бажанням.
- У березні маєте насичений ігровий графік – вісім матчів. Два тільки зіграли, а найближчий – ІнтерХімом. Будете так само прагнути його обіграти, як у свою чергу одеситки обіграли Київ-Баскет?
- Ігор дійсно буде дуже багато. А у квітні протягом п’яти днів маємо зіграти чотири гри у Суперлізі. І перенести їх вже не можна. Тож буде непросто. Доведеться обирати – за якісь ігри чіплятися, а якісь може і відпускати. Бо старшим теж, ви мене вибачте, чотири дні поспіль відіграти важко буде. Але в усякому разі маємо достатньо домашніх ігор, ще й два матчі з Таврійською Зіркою залишилися – шанс у нас є і ми це розуміємо.
- Ви допускаєте, що і у виїздних поєдинках можете попсувати декому нерви, бо домашніх перемог може не вистачити?
- Маємо такі плани. Повторюся, у нас є досвічені гравці, молоді гравці, а у них своя агресія, запал, фізична готовність – вони теж горять бажанням довести, що є класними гравцями. Тому я думаю, ми будемо намагатися скористатися будь-яким шансом і чіплятися за усі ігри.
