Наразі жіноча національна збірна готується до чемпіонату Європи. Програму підготовки команда починає з турніру в Чорногорії, куди наші дівчата дісталися напередодні. Перед відльотом на Балкани гравець команди Катерина Римаренко поділилася про сезон, попередні матчі за збірну, очікування від майбутніх та інше.
Читайте: Жіноча національна збірна України розпочала підготовку до чемпіонату Європи
Про минулий сезон у Любліні:
«Це був дуже важкий сезон, тому що у нас багато гравців ламалися, які були важливими для нас. На початках, коли я туди їхала, я думала що ми будемо боротися за четвірку, але потім виявилося що ми опинилися на 8 місці, грали в плей-офф із Полковіце, фактично не мали шансів. Своїм сезоном я задоволена, було дуже багато хороших матчів, побачила багато хороших гравців, польський чемпіонат дуже сильний, я там граю уже 4 роки і сподіваюся там і залишуся, адже це моя друга країна. Коли є ігрова практика – це добре, але коли довгий сезон і в п’ятьох-шістьох граєш усі матчі, то наприкінці сезону відчувала що сил не вистачає на найважливіші матчі, але ми професійні спортсмени, без труднощів не буває, це наша робота, викладатися на 100%, 40 хвилин ти граєш чи 5 хвилин і у збірній теж і всюди так. Хоча у збірній мотивація ще більше показати себе якнайкраще, тому що ти граєш за свою країну».
Про відпочинок і початок зборів:
«У мене було пару тижнів, я поїхала у свій рідний Сімферополь, туди я потрапляю лише раз на рік, улітку, більше часу немає. Побачила батьків, своїх рідних, побула пару днів на морі, якщо не фізично, то морально відпочила точно і готова до нових викликів у моєму житті. Трішки хвилююся, це ж збірна, тренер у нас іноземний, з одного боку – це добре, з іншого теж, мабуть, добре. Я приїхала і не знаю потраплю я у склад чині, але потренуватися із нашими дівчатами, побачити усіх, у нас дуже багато товариських ігор, це завжди на користь, а хто поїде, хто ні, хай вирішує тренерський склад. Я про це не думаю, тренуюся, граю, буде як буде, я роблю усе що залежить від мене».
Про минулорічні поразки від іспанок і латвійок:
«З першим тренуванням відпочинок закінчиться і буде більше розмов про баскетбол, про Європу. У нас дуже важка група. Іспанія точно фаворит, Латвія теж дуже хороша команда, ігор прохідних або на розкачку не буде. Ми маємо готуватися і тренер нас буде готувати до цих важливих ігор. Британія ніби не вважається фаворитом, але там чимало гравців хороших, от у Польщі грає у Полковіце п’ятий номер, дуже хороша, рік тому вона була MVP сезону, цього року MVP регулярного чемпiонату, здається її обрали. Там сюрпризів теж вистачає. Попередні матчі у нас закінчувалися не з дуже хорошим результатом, але у нас багато гравців, які грають у Європі, найголовніше у нас немає якогось бар’єра у головах, що ми не зможемо їх обіграти або що там грають такі зірки, які вище стрибають або швидше біжать, ми з усіма грали, ми знаємо до чого готуватися, ти ж знаєш, що одну гру можна виграти у будь-якої команди, усе залежить від налаштування, як ми вступимо у гру, як тренер проведе бесіду із нами перед матчем, нічого неможливого немає».
Про взаємовідносини із тренером:
«За мою кар’єру у баскетболі у мене було багато тренерів у професійних, і українських, це завжди професійні відносини. Завжди якісь свої підказки, якась своя тактика, бачення баскетболу. Ми уже 2 роки відпрацювали, ми знаємо, що він від нас вимагає, він знає на що ми здатні, тут знаєш ніяких важких моментів не буде, ми уже притерлися один до одного».