27 липня ще два тренери написали письмовий іспит на здобуття категорії PRO, підсумувавши таким чином свою участь у навчальному процесі протягом трьох модулей теоретичних і практичних занять. Головний тренер чоловічої збірної України 3х3 і Динамо-Одеса Олег Юшкін і головний тренер чоловічої збірної України U-16 та МБК Миколаїв Віталій Черній через завантаженість з поважних причин не змогли складати іспит з основною групою слухачів тренерських курсів. Голова комісії ФБУ з професійної підготовки тренерів Микола Безмилов пішов їм назустріч і прийняв іспит в офісі ФБУ.
Як і з іншими слухачами, письмові відповіді Юшкіна і Чернія на три запитання (година на виконання завдання) оцінюватиме спеціальна комісія. Днями вона винесе свій вердикт – хто успішно пройшов навчання і подолав останній бар’єр і став ліцензованим тренером категорії PRO.
Олег Юшкін:
- В усьому світі ліцензування тренерів – поширена практика. Для того, щоб працювати з командами найвищих спортивних досягнень, тренери повинні мати відповідну кваліфікацію. Вони мають прослухати курс лекцій, практичних занять, скласти іспити. Одна справа – самоосвіта, інша – коли свої знання передають фахівці, систематизують їх. Звісно, на цих модулях ми отримали додаткові знання, які стануть при нагоді у професійній діяльності.
- Тобто ліцензування відсікає випадкових людей від керівництва командами?
- І відсікає випадкових людей, але насамперед стимулює людей до розвитку. Знов-таки, під час підготовки до іспиту треба було згадати матеріал, перечитати свої записи, десь може дізнатися про щось нове, з чим раніше не зустрічався. Повторюся, це гарне починання.
- Складні запитання були у білеті?
- Усі запитання не стали для мене несподіванкою, з усіма темами добре знайомий. Можливо, мені було дещо простіше за інших, бо я…
- Практикуючий тренер?
- Займався з дітьми. Так, в Одесі є Школа ім. Бєлостєнного, у якій я спортивний директор. Маю досвід роботи з командами 3х3 і 5х5. Тобто безпосередньо причетний до усіх видів баскетбольної діяльності. Напевно для тренерів, які сконцентровані виключно на дитячому баскетболі чи то на 5х5, може і виникали якісь складнощі, але думаю, усі, хто готувався, досягнуть мети.
Віталій Черній:
- такі курси загальноприйнятна практика у Європі. Більше того, для роботи у таких країнах, як Франція, Іспанія, необхідно пройти подібні ліцензійні курси. Так вони захищають свій ринок праці. Важливість цих курсів: навчання тренерів. Велика біда, що деякі наші колеги вважають, наче вони усе знають, усе вміють і радіють життям. Але є така немаловажна річ, як розвиток. Тренер не має зупинятися, він має завжди зростати, вдосконалюватися. Навіть найкращі тренери кажуть – ми не зупиняємося, ми вчимося щоденно. Тому така підготовка тренерів, ці модулі – дуже важливо. Їх треба проводити регулярно. Я дуже радий, що ФБУ продовжує працювати у цьому напрямку. Зі свого боку я пишаюся тим, що став учасником таких курсів. Дякую! Знайшов час, щоб пройти ці курси. Рік роботи за кордоном теж дається взнаки – ти вчишся там, але пересвідчуєшся – треба освіжити знання, вчитися ще.
- Микола Безмилов повідомив, що Ви витягли нескладний білет?
- Не можу сказати, наскільки питання були простими чи складними. Якщо людина підготовлена, якщо вона чимось цікавиться, тоді відповіді на ці питання дати не так вже й складно. Для мене запитання, на які відповідав, були нескладними. А вже комісія вирішуватиме, наскільки вірно і широко я на них відповідав, як я висвітлив теми. Але питання не складні – це моя думка.
Микола Безмилов:
- З першим випуском тих, хто стане володарями ліцензії категорії PRO ми працювали півроку. Час промайнув швидко, почали у січні а вже зараз проводимо заключне тестування. Відповіді слухачів на письмовому іспиті оцінювала комісія. Були більш сильні роботи, були дещо слабші. Але в цілому ми задоволені якістю робіт. Питання були побудовані таким чином, що тренер міг показати свій рівень як теоретичної підготовки, так і практичних знань. У кожному білеті були питання пов’язані з практикою, з конкретними практичними завданнями, наприклад, пікенролл-дефенс. Тренер міг намалювати схему і показати, як він бачить рішення цього питання. Тобто, оцінювалися і теорія і практика. Ми побачили моменти, на яких слід зосередити увагу наступного року, бо ми плануємо проводити таке ліцензування щороку. Покращуватимемо якість підготовки, дослухаємося до кожного тренера, який взяв участь у цих курсах. Ми вдячні кожному з них за їхні конструктивні зауваження, за їхню участь. Цей потік тренерів – це фактично усі наші титуловані тренери, які працюють і зі збірними, і з командами Суперліги. Процес навчання проходив у піднесеній творчій атмосфері. На кожний модуль ми запрошували іноземних фахівців, робота була напрочуд цікавою.
- Ви наберете достатню кількість бажаючих отримати ліцензію PRO наступного року, бо ж всіх, кого було треба охопили?
- Враховуючи те, що ми масштабно починаємо цей проект, ФБУ розробила концепцію, затвердила строки, почала реалізацію. Фактично ми опинилися у такому становищі, що нам по факту необхідно було підтвердити високий рівень тих тренерів, які працюють зі збірними і клубами Суперліги. В ідеалі буде так – тренер поступово рухатиметься нагору освітньої, ліцензійної піраміди. Зараз треба було підтвердити цей рівень кваліфікації. А у майбутньому тренери, які проходитимуть рівень В, А, вони звісно прагнутимуть досягти рівня PRO. До них буде вимога – наявність досвіду роботи з командами. Якщо тренер забажає отримати ліцензію PRO, він має як мінімум пропрацювати три роки з командами першої, вищої ліги. Звісно, наступного разу не очікую стільки людей, як зараз. А цього року близько вісімдесяти людей отримають цю ліцензію. І ми не гонемося за кількістю. Ми не говоримо, що щороку ми маємо випускати по 80 тренерів з ліцензією PRO. Ми маємо якісно готувати тренерів, давати їм сучасні знання.
- Основна маса слухачів вже написала іспит. Знаєте, як інколи серед студентів кажуть – зрізали на іспиті. Такого не було.
- Ми об’єктивно підходили до оцінювання кожного тренера. Цим займалася і займається спеціально створена комісія. До неї ми запросили і теоретиків баскетболу, і практиків. Скажімо, у нас Валентин Мельничук закривав крило, пов’язане з оцінкою рішень практичних завдань. Тобто до оцінювання відповідей ми намагаємося підійти максимально об’єктивно.
- У вас оцінка склав – не склав. Якоїсь диференційованої оцінки нема?
- Це ж не шкільний іспит. Тут ми не старалися вводити аналог такої системи. Нас цікавить – склав тренер іспит, щоб отримати ліцензію, чи ні. Дві позиції. Для внутрішнього використання так – ми диференційовано підходили до робіт, але це внутрішня інформація. А тренерів більш цікавить – склав чи не склав. Отримає він ліцензію, чи ні.
- Чи усі впоралися з відповідями під час письмового іспиту?
- Деяким тренерам рекомендовано повторно скласти іспит. Вони написали роботу так, що комісія прийняла рішення дати їм шанс повторно скласти цей іспит.
- Коли вони це зможуть зробити?
- Ми призначимо дату. У нас ще чимало тренерів, які наразі перебувають з командами, зі збірними. І вони телефонували, писали, що фізично не можуть прибути на це тестування. Для таких тренерів, а також для тих, хто з поважних причин не змогли зараз приїхати, ми виділемо день у серпні. Туди і підтягнемо людей, яким рекомендовано скласти іспит повторно. Ми теж вдосконалюємо цю систему, ми розуміємо свої власні прорахунки, ми бачимо як покращити процес – що треба додати, на що звернути увагу. Бо ми могли передбачувати, які моменти могли виникати, але тільки коли зіштовхнулися з цим на практиці, збагнули – що треба зробити ще, аби процес навчання був краще і краще. Щоб наші тренери залишалися задоволені цим освітнім проектом, щоб вони дійсно отримували нові для себе знання. Ми теж працюватимемо над собою.
