В інтерв'ю клубній пресслужбі захисник Черкаських Мавп Лєв Кошеватський розповів про свої враження від початку сезону, важливість підтримки сім'ї та те, що його мотивує у складні часи для України.
Також Лєв поділився тим, як команда допомагає адаптуватися до нових викликів і чому важливо бути холоднокровним на майданчику.
- Лєв, розкажи, як ти відчуваєш себе після першого повного сезону в Черкаських Мавпах? Що найбільше запам'яталося?
- Відчуваю себе добре, хоча ми ще не виконали всі наші плани. Команда прийняла мене чудово: тренер, новий колектив, перші офіційні ігри — усе це приносить нові відчуття. Я ще звикаю до нової ролі, але у нас молодий колектив, де є кілька досвідчених гравців, які допомагають адаптуватися.
Валерій Плеханов: Маємо нові думки як трансформувати команду в бойовий колектив
- Я підходжу до кожного матчу з максимальною відповідальністю. Найважливіше — це емоційна підготовка. Як плеймейкер, я зобов'язаний бути зібраним і холоднокровним.
- Як ти оцінюєш підготовку Мавп до сезону? Що, на твою думку, є ключовим у тренувальному процесі?
- Я приєднався пізніше через участь у Чемпіонаті Світу в Монголії, але намагався швидко адаптуватись. З тренером знайшли спільну мову, хлопці допомагали. Андрій Агафонов як досвідчений гравець та капітан команди, теж давав корисні настанови. Під час передсезонних матчів з кожною грою ми демонстрували все кращий баскетбол, хоча це ще не межа наших можливостей.
Ключовим у тренувальному процесі є відповідальне ставлення кожного гравця і повна самовіддача на тренуваннях.
- Які цілі ти ставиш перед собою в новому сезоні та чого прагнеш досягти особисто та з командою?
- Завжди ставлю перед собою найвищі цілі і звісно хочеться в кінці сезону вийти з медаллю на грудях. Щодо особистих цілей — прагну прогресувати як гравець і бути максимально корисним колективу.
- Якими рисами повинен володіти розігруючий гравець? Що для тебе є найважливішим на майданчику?
- Швидкість прийняття рішень, холоднокровність і вміння читати ситуації - це найважливіше на позиції першого номера. Я приблизно знаю свої сильні та слабкі сторони, і працюю над тим, щоб перетворити слабкі на сильні.
- Твої батьки відіграли важливу роль у твоєму становленні як гравця? Яку підтримку вони надають зараз?
- Мої батьки відіграли неоціненну роль у моєму становленні як людини та гравця. Також важливий вплив мав мій старший брат. Вони завжди підтримують мене, слідкують за моїми виступами, і, якщо можуть, приїжджають на матчі.
- Чи були у твоїй кар'єрі моменти, які ти вважаєш найбільш вирішальними або переломними?
- Особливо переломних моментів не було. Якщо щось ставалося, я завжди згадував, чому займаюся цією справою і як сильно люблю баскетбол.
- Що тебе мотивує продовжувати працювати й розвиватися?
- Мене мотивує те, що під час війни в Україні я можу займатися улюбленою справою. Є люди, яким у сотні разів важче. Вони борються на лінії фронту за нашу країну. Їм величезна подяка, за відвагу і самопожертву. І ми не маємо права розслаблятись. Наша мета — зробити все можливе, щоб український спорт продовжував розвиватися, і щоб ми гідно представляли нашу країну на всіх майданчиках світу.
- Що є найскладнішим для молодих гравців при переході до професійного баскетболу?
- Найскладніше — це адаптуватись до дорослого баскетболу. Багато молодих гравців не справляються, тому що коли вони потрапляють в професійний баскетбол їм доводиться зіштовхуватись з величезним обсягом інформації.
- І нарешті, як ти проводиш вільний час? Є якесь хобі, яке допомагає відновитися і переключитися від баскетболу?
- Я люблю готувати, інколи читаю книги, також можу пограти у комп’ютерні ігри. Люблю відвідувати лазню — це допомагає відновитися. У вільний час ми можемо зібратися разом із колегами, і це зближує нас не лише як гравців, а і як друзів. Це допомагає краще розуміти одне одного як на майданчику, так і поза ним, що робить нас сильнішою командою.
