Головний тренер юнацької жіночої збірної України U-18 Олександр Підлужняк прокоментував перший етап підготовки до чемпіонату Європи. Той завершився у київській Пущі Водиці спарингом зі студентською збірною України, в якому підопічні Підлужняка поступилися 36:62 (9:14, 8:12, 11:13, 8:23).
- Зіграли перший спаринг зі студентською збірною. Він був потрібен, грали зі старшими дівчатами. У студентській команді більш досвідчені гравці. А у нас же тільки школу закінчили одні. А інші на першому курсі навчаються. Недоліків поки що вистачає. Але матчі у Білорусі вкажуть нам, над чим треба більш ретельно працювати, розберемо усі наші прорахунки. Будемо працювати над дрібницями. Наче б то в цілому картина непогана, але є дрібниці, з яких і складається загальна картина і результат. Дрібниць у баскетболі не буває, скажу так. Хтось трохи краще готовий, хтось навпаки. Ну і у нас же були об’єктивні причини – дівчата постійно відлучалися для складання ЗНО, сесія. Тільки 9-го червня доїхали усі, кого хотів бачити. А так було пів складу.
- За вашим спарингом спостерігав головний тренер національної збірної Горан Бошкович.
- Він спостерігав за обома командами. У студентській збірній більш старші дівчата грають, Та й з моєї команди, хоч цим дівчатам по 18 лише, але вже сім з них грають у Суперлізі. А Вероніка Космач, гравець Чайки, зараз виступає у збірній 3х3, вона приєднається до нас трохи згодом.
- Хоч маєте дівчат з Суперліги, але результат невтішний – 36:62. Чому?
- Остання чверть виявилася провальною. Ми програли її 8:23. У ній я вже давав можливість усім пограти. У нас же тренувальна гра, чи не так? Заключну чверть програли -15, якби не це, різниця підсумкова була б меншою.
- Отже, якби грали основним складом, результат був би іншим?
- Я не хочу кривити душею, але ж зрозумійте, дорослі дівчата грали проти нас. 23-25 років. Вони вже пограли, більш досвідчені. А 18 років – скажу вам, це важкий вік. Вони з різних клубів, хтось розуміє тактику, хтось не зовсім. Зіграності ще нема. Начеб то розібрали, як грати треба, але забувають. Є над чим працювати. Дві гри у Білорусі попереду, побачимо, як там зіграємо. Також зі студентками не грали основні гравці. Мирослава Топчій має травму плеча, отримала її у збірній 3х3, їй лікар дав тиждень на відпочинок. У Білорусі вона гратиме, але по 10-15 хвилин у кожній грі, не більше. Кучерьонок не грала, Іванюк не грала. У першої забій м’яза, у другої – мікротравма заднього приводящого м’яза. Сьогодні вони вже потроху тренувалися, у суботу в Білорусі вже гратимуть. Тобто три гравця не зіграли, Космач нема (у складі збірної України 3х3 готується до Європейських Ігор – ред.). А це вже чотири гравця, усі грають у Суперлізі, у нас таких взагалі сім.
- Ось такі дрібниці і впливають на результат.
- Так, звісно. Ось, скажімо, «велика» - центрова основна Анастасія Ковтун, приїхала 8 червня. І у нас ще наступного дня був запланований вихідний. Ось і уявіть собі, з нею ми працювали тільки два дні. А так вона ЗНО у Львові писала, приїхала, коли вже усе склала. Отже, потрібно досягти взаємопорозуміння у грі. Ще у захисті не зовсім розуміють одна одну… дрібниці, але з них складається гра.
- Час ще маєте, щоб команда згуртувалася?
- Так, у нас ще 10 днів триватимуть другі збори у Запоріжжі. Думаю, що тоді (після Білорусі) ми вже готуватимемося основним складом, фактично. 16 гравців максимум будуть на зборах.
