Доцент Олена Мітова, завідувачка кафедри спортивних ігор Придніпровської академії фізкультури і спорту, прочитала слухачам ліцензійних тренерських курсів на здобуття категорії PRO лекцію «Історична спадщини та перспективи розвитку української «баскетбольної школи». Про мотивацію, що базується на історичних перемогах, спілкуємося з пані Оленою.
- З моєї точки зору тренери і збірних, і клубних команд, мають обов’язково включати у підготовку не лише технічну, тактичну, фізичну складові. Але і такі розділи, як теоретична підготовка і мотиваційна підготовка. Дуже важливо на прикладі інших досягнень, наших, українських, команд і гравців, 10-ти а то і 20-тирічної давнини, показати, що у них була екстра мотивація для досягнення результату. Показати, що ось ці результати було показано українцями, а не американцями, європейцями. І показати їхні успіхи на прикладі тренерів, що здобули ці результати. У своїй лекції я саме і виклала слухачам такий хронологічний аналіз. Тренери побачили фотографії, відео, історію української школи баскетболу. І за рахунок цього вони зможуть далі більш плідно працювати зі своїми підопічними. Робити акценти на історичних подіях. Які б мотивували спортсменів. Бо мотивація – це сьогодні ключове поняття у світі для тих, хто прагне вигравати. Без неї спортсмен не буде тривалий час відвідувати тренування, переносити значні фізичні навантаження, якщо він не ставить собі мету. І тренер має це усвідомлювати.
- Отже, знання історії посилює чи розширює мотивацію?
- У спортсмена зміниться ставлення до українського баскетболу. Бо зараз юні спортсмени думають, що тільки в Америці баскетбол розвинутий, бо американці розкручують своїх зірок, роблять про них документальні і художні кінострічки. І там чітко показано, як спортсмен зі звичного хлопчика став зіркою. Що він заробив, ким він став тощо. Як звичний тренер став очільником команди НБА, показують його шлях до успіху. У нас, нажаль, через матеріальні складнощі, немає зараз таких режисерів, які могли б зняти фільм про нашу, скажімо, відому команду «Динамо» (жіночу – ред.), яка була і чемпіоном СРСР, і переможцем єврокубків. Дівчата стали чемпіонками Європи у 1995 році, а фільма нема. Є олімпійські чемпіони і чемпіонки, призери чемпіонатів світу, а фільмів про них нема. Але вони наші спортсмени. То ж тут треба підбирати матеріал про них, готувати, розповідати.
- Нема фільмів, то хоча б словами, щоб тренер розповів.
- Так, і таким чином у юних спортсменів, у гравців команд Суперліги і членів збірних формуватиметься повага до країни і до українського баскетболу. У Придніпровській Академії фізкультури і спорту проводять навчально-дослідницьку роботу, розробляють нові підходи до тренувального процесу. Я розповіла, де тренери можуть ознайомитися з інформацією, які є спеціалізовані видання, наукові праці і проекти. Щоб тренери також вивчали і українську науку, бо вона за останнє десятиріччя зробила крок вперед. Не тільки іноземці щось роблять у цьому напрямку, але і українці.
- Пік в українському чоловічому баскетболі припав на часи роботи зі збірною американця Фрателло.
- Це ви про чоловіків, а жіноча 1995-го виграла чемпіонат Європи, а у 1996-му грала у півфіналі Олімпійських Ігор з Володимиром Рижовим.
- Отже, не тільки може результату досягати американець, але і той самий Володимир Рижов.
- І не тільки Рижов. Дуже важливо мотивувати тренерів не лише грошима. Важливо показати людині, спортсмену і тренеру, що мотивація до слави і успіху дуже важлива. Це і є призначення спорту найвищих досягнень. Це не група здоров’я, не фізкультура. Чому Кобі Браянт більше 10-ти років був найкращим гравцем НБА? Навіщо йому, з мільйонами доларів на рахунках, знову ставати найкращим? Але ж він десь брав мотивацію? Він хотів 10 років бути найкращим, потрапити до п’ятірки найкращих снайперів НБА за усю історію. Спортсмен має завжди ставити перед собою мотиваційну мету. А тренер має його направляти, має включати мотиваційну складову у систему підготовки. Планувати її і чітко контролювати. Чи подивилися хлопці той чи інший фільм, чи ознайомилися вони з тим чи іншим матеріалом?
- Тобто, щоб на кожній віковій сходинці кожна команда була мотивованою?
- Припустимо, є тренування – 2 чи 4 години на день. Але є і поза тренувальний час, у який тренер також працює зі спортсменами. Він виховує їх насамперед. А це команда. І щоб вона захотіла перемагати, з нею треба працювати, направляти, мотивувати. Не завжди це тільки гроші. Бо якщо нашим спортсменам деяким, чи тренерам, дати одразу ж шалені зарплати, не факт, що вони стануть олімпійськими чемпіонами. Тут має бути такий підхід, що на прикладі переможців минулого вони можуть вчитися і вдосконалюватися, мати ідеали. І ці ідеали, особливо з політичною ситуацією сьогодні в Україні, треба формувати на українських прикладах.
- Але коли подивитися на турнірну таблицю тієї ж Суперліги одразу ж стане ясно, де проблем з фінансуванням нема, а де навпаки. Якщо Дніпро лідирує – там усе зрозуміло…
- Але навіть візьмемо приклад Дніпра – там усі українці зараз грають. І він лідер. Якось він примудрився це зробити. Тобто він на власному прикладі демонструє – ось ми українці, без жодного легіонера, і тренер у нас українець – ми зараз очолюємо турнірну таблицю. А інші команди з легіонерами позаду. Так, можна пояснити, мовляв нестабільно виплачують зарплату, але… Я не впевнена. Будівельнику також на початку сезону платили без затримок, але він все одно поступався Дніпру. Це теж показник. Отже, у спорті найвищих досягнень, я вже пояснила на прикладі з Кобі Брайантом та інших – людина може бути заможною, але все одно прагнути нових перемог. Як, скажімо, мотивувати хлопчина, який займається баскетболом, з забезпеченої родини? Він має айфон, багатих батьків, у нього все гаразд, на відміну від афроамериканця з Гарлема, 11-ї дитини у сім’ї. Той хоче пробитися до фінансового благополуччя, і це зрозуміло. А як мотивувати дитину, у якої усе є? За рахунок слави, за рахунок досягнень. Тобто треба показувати не тільки матеріальний бік високих результатів. Спорт – це слава, можливості, перспективи. Завдяки баскетболу ти зможеш запрограмувати себе на успіх у житті. Отже, мотиваційні елементи треба обов’язково використовувати і під час роботи з дітьми, і з гравцями Суперліги, і звісно, у збірних усіх рівнів.
