Одним з новачків жіночої команди БК Київ-Баскет є досвідчена Євгенія Спітковська. Пропозиція поповнити лави команди виявилася вчасною для дівчини, яка рік не грала, але тут вирішила поновити ігрову кар’єру. Як вона наважилася на це, Спітковська розповіла прес-службі Київ-Баскета
– У мене були думки, що я хочу грати далі, але я не озвучувала їх. Але ж відомо, що думки матеріалізуються. Володимир Михайлович Холопов запропонував, запитав – чи не хочу я грати у його команді? Я відповіла згодою. Ось і все.
– І ви «потиснули одне одному руки».
– Так, звісно. Ми ж серйозні люди (посміхається – ред.).
– З чим пов’язане бажання поновити кар’єру гравця?
– Поза грою життя надто спокійне. Тобі хочеться ці емоції, цей адреналін відчувати знову і знову. Хочеться перебувати в середині процесу. Хочеться поринути у цей емоційний вир.
– Київ-Баскет минулого сезону не досягнув двох вершин – взяти і Кубок, і чемпіонський титул. Чи здатна буде команда в оновленому вигляді знову замахнутися на Золотий дубль?
– Я вважаю, що захищати титул набагато складніше. Київ-Баскет сьогодні є чинним чемпіоном. Захистити його буде непросто, бо усі хочуть виграти у чемпіона. Але у команди-чемпіонки цілі завжди максимальні. Треба спробувати їх досягнути.
– У команді буде чимало нових облич, у тому числі і ти, наскільки тобі буде просто знайти спільну мову з партнерками.
– Вважаю, що з цим взагалі не може бути жодних проблем. Всі одна одну знають, ми одна велика родина.
– З деякими дівчатами ти добре знайома, з деякими – ні.
– У команді будуть молоді гравці, з якими я раніше не перетиналася. Та для мене не існує пробеми: знайомі, не знайомі люди. Я з усіма знаходжу спільну мову, мене це ніколи не обтяжувало.
– Володимир Холопов мав з тобою попередню розмову щодо твоїх функцій в команді?
– Розмови ще не було, ще не знаю, що від мене хочуть (посміхається – ред.), але я здогадуюся, що вимагатимуть.
– Ти вже давно знайома з Володимиром Холоповим, це пришвидшить адаптацію?
– Звісно, мені знайомі його установки, його підходи. Навіть якщо щось буде нове, це швидко можна буде опанувати.
– Рік ти не грала, наскільки швидко зможеш набрати оптимальні кондиції?
– Думаю, з цим проблем не буде. Час покаже, але думаю, у цьому плані все буде гаразд. Я ж готуюся. Підтримую форму індивідуально. Працюю з тренером, не з Володимиром Михайловичем, з іншим. Отже я не прийду взагалі з нуля. Я прийду мінімально готовою до командної гри, до роботи на зборах.
– Хто може скласти вам конкуренцію у сезоні у боротьбі за чемпіонство?
– Думаю, Динамо зможе, якщо вони зроблять команду, яку ми звикли бачити раніше. Звісно, Одеса (ІнтерХім-СДЮСШОР – ред.), думаю, що Рівне набере обертів – це амбітний клуб. Може ще бердянська Чайка. Подивимося, у кого які склади будуть, на початку сезону.
– Якщо атмосфера у команді буде сприятливою, то і мети досягнути буде легше?
– Іншої і не може бути атмосфери, тільки така – робоча, дружня атмосфера.
– Для тебе цікавіше вирішувати найвищі завдання?
– Для мене цікаво вирішувати тільки такі завдання. Бо потім ти відчуваєш і смак перемоги, і розумієш, що недарма працювала протягом сезону. Ти працюєш заради цих емоцій.
– Як дівчата можуть зміцнювати колектив. Кажуть, жіночий колектив набагато складніший за чоловічий? Хлопців, скажімо, згуртовують спільна вечеря, настільні ігри, як запропонував Анатолій Челован, а що дівчат? Відіграли матч і розбіглися?
– Звісно, ні. Мікроклімат можна по-різному формувати. Є способи, відомі у жіночому колективі, які об’єднують. Спільний відпочинок, командна вечеря, караоке-бар безумовно позитивно впливають на стосунки в колективі. Звісно, жіночий колектив складніший, а я раніше не цікавилася – як у вас у чоловічому колективі формують командний дух. В «Авангарді» у нас був ідеальний колектив. Якщо порівнювати… кожен рік може по-різному складатися. Сподіваюся, все буде добре у колективі.
– Якщо людина, скажімо, не потрапила у стартову п’ятірку – це не привід ображатися?
– Це взагалі не привід. Відтак, тебе тренер бачить на іншій позиції. Якщо хтось не потрапив, це не значить, що цей гравець погано грає, або ж він не достойний. Я вважаю, усі гравці, які будуть у команді, усі будуть гідні грати і бути на майданчику. На мою думку вже давно не має лунати, мовляв є п’ятірка, є інші. Ні. Є команда – все! Це має бути найголовніше. І в усіх має бути одна мета, а не мета – виходити у стартовій п’ятірці і тільки там. Є команда, і треба грати у команді. Тоді буде результат.
– Чим запам’ятався рік поза грою?
– По-іншому подивилася на баскетбол, ще й з боку судді (Євгенія вчилася у Школі Молодого Арбітра – ред.). Робила висновки, збагатила свій досвід, хай і у такий спосіб.
– Зараз Київ-Баскет значно оновлює склад. Можна сподіватися, що ви зможете зігратися у стислі строки передсезонних зборів?
– Взагалі не переживаю щодо цього. Завжди вірю в команду, частиною якої є! Якщо я її обрала, вважаю, що це частина мене. Бо ж я присвячуватиму їй дуже багато часу. З цими дівчатами ми будемо цілий сезон разом. І тому нам краще бути гарною командою, сім’єю, тоді усе вийде!
