Всі категорії новин
Володимир Чепель: коронавірус завадив виграти чемпіонат області з баскетболу 3х3

Володимир Чепель: коронавірус завадив виграти чемпіонат області з баскетболу 3х3

В одному з найбільш віддалених районів Чернігівської області – у селі Плугатарі Талалаївського району працює Володимир Чепель. Людина, яка у маленький сільській школі примудряється створювати спортивні команди, які неодноразово вигравали першості області та представляли її на загальнонаціональному рівні. 

Про те, як у селі з населенням близько 300 людей вдається знаходити чемпіонів, Універсіаду, роботу вчителя в період карантину, очікування від входження до ОТГ та ще багато про що  баскетбольний спеціаліст розповів в ексклюзивному інтерв’ю Деснянській правді

Від ковзанів до баскетболу

- Розкажіть, як вийшло, що ви стали шкільним вчителем у Плугатарі? 
- Я виріс у сусідньому селі, яке тепер носить назву Стара Талалаївка. Зараз школу там закрили, а в мої часи вона була потужною. Наш учитель фізкультури Григорій Васильович Кобзистий не тільки проводив свої уроки на високому рівні, а й допоміг багатьом із нас, як-то кажуть, стати людьми. Ми освоїли фактично усі види спорту, які були можливі в селі. Що ж до спортивних успіхів, то у 1982 році я став чемпіоном області з ковзанярського спорту на дистанції 1000 метрів (хоча бігав на хокейних ковзанах). 

Але на той час я просто не знав, що в педагогічних інститутах є факультети фізичного виховання: думав, навчатися можна тільки в інститутах фізкультури. «Відкрили очі» мені в армії – я служив у Польщі армійським листоношею та бібліотекарем (коли пізніше ставили на військовий облік, моя спеціальність дуже здивувала працівників райвійськкомату), й один із моїх відвідувачів – хлопець із Уль’янівська, підказав, що й у Чернігові можна вивчитися на вчителя фізичної культури. У 1987 році я вступив до Чернігівського педагогічного інституту (нині – НУ «Чернігівський колегіум», - прим.). 

- За офіційними даними, у Плугатарі живе трохи більше, ніж 300 осіб. Розкажіть про школу: наскільки вона велика, чи багато класів та яка специфіка викладання саме у такій, напевно, не найбільшій школі? 
- Плугатарьска ЗОШ I-III ступенів почала працювати у 1990 році, я ж туди прийшов у 1991: хоча й не брав направлення, в районі знали, де я навчаюся, й після інституту мене забрали у школу, де й працюю до цього часу. Щоправда, в 1996-1998 роках я паралельно працював заввідділу спорту Талалаївської РДА, проте там я довго не протримався – ця робота має іншу специфіку… 

Зараз у нашій школі 92 учні. Я викладаю з 5 по 11 класи. У мене 56 школярів: 25 дівчат та 31 хлопець. Живу у селі Новопетрівському – це приблизно у трьох кілометрах від Плугатаря. Щодня (незалежно від пори року та погоди) на роботу добираюся велосипедом. 

- Ви зі своїми школярками неодноразово вигравали чемпіонати області з баскетболу 3х3 та представляли Чернігівщину у фіналі шкільної баскетбольної ліги 3х3. Звідки в маленькому селі стільки талантів та чи є у ваших командах конкуренція? 
- Фактично всі 25 дівчат, які у мене займаються фізкультурою, грають у баскетбол 3х3. Чемпіонати області серед школярів з цього виду ми вигравали 4 рази, а з баскетболу 5х5 – двічі. Також 4 рази у Києві грали у фіналі шкільної ліги 3х3, втім, там нам не дуже щастило – кілька разів на останніх секундах пропускали далекий кидок та не потрапляли до 1/4 фіналу… Хоча це й шкільна ліга, треба розуміти, що проти нас грали вихованки шкіл олімпійського резерву. У 2018 році ми серйозно програли, але потім мені сказали, що наші дівчата-суперниці вже тоді грали у баскетбольній Суперлізі серед жінок! Уявляєте рівень? Сільська команда змагається з гравчинями Суперліги! 

Я хочу, щоби наші діти почувалися не гірше за тих, хто навчається у великих містах. У нашому селі люблять баскетбол 3х3 – це оптимальний вид спорту для сільських шкіл.  Хоча в інституті в мене була спеціалізація «футбол», з роками я зрозумів: баскетбол 3х3 найбільше «в темі», адже у нас діти займаються разом – хлопці, дівчата. Й у футболі існує більша ймовірність нанесення травми випадковим ударом, а у волейболі не ті емоції. З баскетболом 3х3 кожен урок – це конкурентне змагання, у нас люблять цей вид спорту. Цьогоріч у нас є 9-10 дівчат – а це команда вже для великого баскетболу. Й, хоча в нас триває зміна поколінь, цього навчального року школярки посіли 2 місце в області серед дівчат 2002 р.н. та молодших.

Як такої у школі конкуренції немає, але Плугатар – залізнична станція, ми об’їхали всю Сумську область, грали в Бахмачі, Конотопі, проводимо першість району з баскетболу – ці матчі дозволяють підвищити наш рівень. 

- А що з плугатарськими хлопцями, чи є у них якісь успіхи? 
- У хлопців зараз теж талановите покоління. Цього року в баскетбольному чемпіонаті області серед школярів вони зайняли 3 місце серед хлопців 2002 р.н. та молодших. Починаючи з початку 2000-х років, ми неодноразово вигравали медалі першості області. У спортзалі ввечері у нас бувають аншлаги – можуть займатися більше 30 спортсменів. 

Чемпіони та їхні м’ячі

- Ви тренуєтеся у невеличкій спортзалі – 9х18 метрів. А як із умовами тренувань узагалі: є м’ячі, форма, мабуть, спонсори?..
- Спортзала у нас специфічна й передбачає щільну боротьбу. На змаганнях доводиться адаптуватися до стандартних паркетів, проте досвід у мене вже є… Але в моїх команд «кульгає» триочковий кидок з кута – в наших умовах його просто не відпрацюєш. Роздягальні є, немає душових… Формою забезпечують спонсори та адміністрація району. А ось м’ячі закінчуються – професійні коштують в районі 1000 гривень, й такі ми дозволити не можемо. Займаємося багато, якість спортінвентарю зараз не краща – цього року попит підвищений, дістав навіть ті м’ячі, якими давно не користувалися, деякі з грижами… 

- Наскільки я розумію, Плугатар входить у Талалаївську ОТГ. Чи змінилося щось для вас як для тренера та вчителя з реформою децентралізації?
- На жаль, ми не входимо у громаду, й через це у нас цього року існують обмеження. В ОТГ набагато краще, а ось ми залишилися у достатньо важкому фінансовому становищі. В актовій залі нашої школи вже відбулися збори села, ми проголосували до приєднання до Талалаївської ОТГ. Очікуємо входження в громаду. Її голова Юрій Величко – мій знайомий. Знаю, що він любить та підтримує спорт. Сподіваюся, якщо все буде гаразд, то у нас з’явиться більше перспектив. Бо цього року навіть на першість області ми їздили за рахунок батьків, і не знаю, чи повернуть нам ці гроші. 

- Чи відрізняється чимось сільська молодь від міської? 
- Я б не сказав, що є велика різниця. Мабуть, городяни більш розкуті. Хоча XXI століття це нівелює. З 56 дітей у нас на фізкультуру, через стан здоров’я, не ходить лише один. У кількох є підготовча група, але це не заважає їм вигравати чемпіонати району. Кажуть, що в місті багато дітей звільнені від фізкультури. У нас такого немає. Всі хочуть рухатися. Мабуть, у цьому різниця. 

Треба розуміти, що наше село віддалене від обласного центру. Щоби поїхати на якісь змагання, о 4-й ранку ми вже збираємося біля школи. Тож, аби змагатися, треба бути цілеспрямованим. Коли ти приходиш о 4-й ранку до школи в мороз, а там уже стоять діти… Я собі сказав, що поки у них є це бажання, і в мене воно буде. Ще на першій педраді у своєму житті говорив: «Моє завдання – створити спортивну традицію, щоби  молодші дивилися на старших та у них виникало бажання займатися спортом». Сподіваюся, мені це вдається.  

- Зараз школи та школярі на карантині. Чи завадило це вашим спортивним планам на цей сезон? 
- Так. У нас проходить спартакіада району: я як керівник методичного об’єднання вчителів фізкультури Талалаївського району запропонував не проводити окремі змагання району й ОТГ, а об’єднатися – мене підтримали. Мали грати у волейбол, баскетбол 5х5, баскетбол 3х3, але через карантин не змогли. З тієї ж причини не відбувся чемпіонат області з баскетболу 3х3 серед школярів, який ми хотіли виграти. Плани були великі, на жаль, цього сезону вони вже не здійсненні…

- Що таке – робота вчителя та тренера під час карантину? Чим займаєтеся самі  та чи даєте якийсь план тренувань для школярів-спортсменів?
- Більшу частину карантину, через травму, я провів на лікарняному. Повернувся лише нещодавно. Є кілька дітей, які працюють за індивідуальним планом, але за всіма не вслідкуєш. За окремим графіком ми, вчителі, кілька разів на тиждень ходимо до школи на чергування... 

- Наскільки у селі відчуваються карантинні заходи та що думають люди про небезпеку коронавірусу? 
- Паніки в нас немає, проте навіть у нашому невеличкому селі велосипедисти їздять у масках. Але психологічно це тисне на всіх. Хоча нам набагато легше, ніж у місті, – ми можемо працювати на городі. Думаю, у місті складніше… 

- Вже понад 14 років не проводиться чемпіонат області серед жінок, тобто після шкільних змагань юним баскетболісткам де-факто немає куди зростати в рідному регіоні. Як думаєте, чи можливо та чи потрібно відновити ці змагання? 
- Думаю, навряд чи вдасться відновити чемпіонат серед жінок. Коли наприкінці 11-го класу я кажу своїм дівчатам: «Ви востаннє тримаєте баскетбольний м’яч», - вони посміхаються. Але переважно життя складається саме так. Лише одиниці продовжують грати…

- Куди після закінчення школи потрапляють ваші вихованки та чи продовжують вони займатися баскетболом 3х3 або баскетболом 5х5? 
- Серед моїх колишніх учнів два чемпіони України – це моя донька у баскетболі та бодібілдер Роман Потеряйко, який зараз працює тренером у Харкові. Кілька хлопців та дівчат вивчилося на вчителів фізичної культури, але мало хто з них працює за спеціальністю. 

- Які у вас найближчі творчі плани та чи почуємо ми ще про успіхи плугатарських баскетболісток? 
- У нас є перспективні дівчатка в п’ятому класі. Якщо все складеться нормально, будуть стабільна ситуація, здоров’я, то працюватимемо далі, а це значить, що буде й позитивний результат. 

 

Новини по темі
Україна — в топ-10 рейтингу жіночих європейських збірних 3х3 Україна — в топ-10 рейтингу жіночих європейських збірних 3х3
Ця позиція дає можливість в наступному році зіграти на чемпіонаті світу
Збірні Литви та Нідерландів виграли чемпіонат Європи 3х3 Збірні Литви та Нідерландів виграли чемпіонат Європи 3х3
Жіноча збірна України третій рік поспіль в топ-10 континентальної першості
Визначено підсумкове місце жіночої збірної України на чемпіонаті Європи 3х3 Визначено підсумкове місце жіночої збірної України на чемпіонаті Європи 3х3
Україна втретє поспіль фінішує в топ-10 кращих команд Європи
Жіноча збірна України не вийшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи 3х3 Жіноча збірна України не вийшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи 3х3
Підопічні Юрія Процюка залишились без перемог на груповому етапі
Україна програла Франції в стартовому матчі чемпіонату Європи 3х3 Україна програла Франції в стартовому матчі чемпіонату Європи 3х3
10 очок Дарії Дубнюк не вистачило для стартової перемоги
Жіноча збірна України 3х3 на чемпіонаті Європи: відеотрансляція матчів 5 вересня
Відео 05.09.2025
Жіноча збірна України 3х3 на чемпіонаті Європи: відеотрансляція матчів 5 вересня
Національна жіноча збірна України стартує на чемпіонаті Європи 3х3
Жіноча збірна 3х3 стартує на чемпіонаті Європи: анонс матчів Жіноча збірна 3х3 стартує на чемпіонаті Європи: анонс матчів
Втретє поспіль і загалом ввосьме в своїй історії на чемпіонаті Європи зіграє жіноча національна збірна України.
Визначено склад жіночої збірної 3х3 на чемпіонат Європи-2025 Визначено склад жіночої збірної 3х3 на чемпіонат Європи-2025
В порівнянні зі складом, який здобув путівку на чемпіонат Європи 3х3, відбулась одна зміна
Жіноча збірна України 3х3 — на десятому місці в Power Ranking перед стартом чемпіонату Європи Жіноча збірна України 3х3 — на десятому місці в Power Ranking перед стартом чемпіонату Європи
Обидві суперниці українок на груповому етапі увійшли до топ-5 рейтингу
Міріам Уро-Ніле: Мені хотілося б вийти з групи на чемпіонаті Європи — це перше завдання Міріам Уро-Ніле: Мені хотілося б вийти з групи на чемпіонаті Європи — це перше завдання
Досвідчена гравчиня національної збірної — про майбутній старт на чемпіонаті Європи
Жіноча збірна України 3х3: історія виступів на чемпіонатах Європи Жіноча збірна України 3х3: історія виступів на чемпіонатах Європи
Національна команда стартує на чемпіонаті Європи
Лєв Кошеватський: У фіналі Кубку України 3х3 ми хотіли довести, що не дарма потрапляємо до збірної Лєв Кошеватський: У фіналі Кубку України 3х3 ми хотіли довести, що не дарма потрапляємо до збірної
MVP фінального етапу Кубка України 3х3 Лєв Кошеватський – про турнір, збірну та новий сезон у Черкаських Мавпах
Жіноча збірна 3х3 на цьому тижні зіграє на чемпіонаті Європи Жіноча збірна 3х3 на цьому тижні зіграє на чемпіонаті Європи
Вже в п'ятницю, підопічні Юрія Процюка проведуть матчі групового етапу
Фінальний етап Кубку України 3х3: символічна збірна Фінальний етап Кубку України 3х3: символічна збірна
MVP турніру було визнано гравця команди-переможців Лєва Кошеватського
Яскрава фотогалерея фінального етапу чемпіонату України 3х3 серед команд U-18 та U-16 Яскрава фотогалерея фінального етапу чемпіонату України 3х3 серед команд U-18 та U-16
У Києві вихідними визначились чемпіони України серед молоді з баскетболу 3х3
Slam City — переможець фінального етапу Кубку України 3х3 Slam City — переможець фінального етапу Кубку України 3х3
В Києві відбувся заключний день літнього сезону
Визначились учасники плейоф фінального етапу Кубку України 3х3 Визначились учасники плейоф фінального етапу Кубку України 3х3
Відбулась перша частина фінального етапу Кубку України 3х3 у Києві