Гравець Черкаських Мавп Володимир Конєв став героєм третього матчу півфінальної серії з Миколаєвом. То ж він безпосередньо причетний до швидкого завершення, у трьох матчах, боротьби з Миколаєвом. Конєв підбив підсумки півфінального протистояння і розповів про свої очікування від кульмінації чемпіонату – боротьби за золото.
- Насправді, я не сказав би, що ми легко пройшли Миколаїв. Особливо третя гра була для нас важкою. Миколаїв, дуже збалансована команда, у якої є високі гравці. Це було проблемою – у першій грі ми програли їм підбирання. Друга гра з трьох матчів серії була найлегша. Бо вони втратили Кушнірова, ми контролювали щит, нам було вже легше, це нам допомогло. В цілому, не можу сказати, що для нас ця серія була легкою. Миколаїв у чвертьфіналі заслужено пройшов Будівельник, це не було випадковістю. Вони добре грали у плей-оф, грають.
- Коли для себе з’ясував, що Миколаїв зможете пройти?
- У нас була перевага, стояло завдання його реалізувати, взяти перші дві гри. Мо ж не вперше грали – у сезоні вже з ними зустрічалися і знаємо можливості одне одного. Налаштовувалися на перемогу, як і з будь-яким іншим суперником.
- Ти кажеш, треба було скористатися перевагою свого поля, у чому вона?
- По-перше, судячи з останньої гри з ними – важко нам прийшлося через дорогу. Вона складна – годин сім в автобусі проводиш, приїздиш і це накладає певний відбиток на твій фізичний стан. Та й вдома грати легше. Чому? Думаю, це банальні речі. Зал, кільця – усе твоє. Вболівальники – твої, які завжди тебе підтримують і тиснуть на суперника. За це і грають команди у регулярному чемпіонаті, щоб у плей-оф мати певну перевагу і починати з перемог. Бо відігруватися напевно складніше з рахунка 0:2, ніж грати 1:1 чи тим більше бути попереду 2:0.
- З кінця січня Черкаські Мавпи не знають поразок у чемпіонаті. Не боїтеся, що переможна серія становить 14 матчів, що ви вже й забули, коли програвали і ця мить може прийти у кожній наступній грі?
- Жодних побоювань нема. Бо нема такої мети ставити рекорд за тривалістю переможної серії. Ось, скажімо, ми хочемо виграти 20 матчів поспіль – ніхто такої мети, думаю, не ставить. Мета ставиться на день прийдешній, на наступну гру. Тобто, йдемо крок за кроком. І поки що вдається реалізовувати усі задумки щодо результату. Тому так і складається. І побоювань, чи перервемо серію, чи ні – нема. Не знаю, що це змінить – не думаю, що це настільки вже й важливо.
- Ваша команда виявилася першим фіналістом, і завдяки календарю, і те, що ви використали мінімальну кількість ігор для перемоги у серії. Тепер є час звернути увагу на інтригу в іншій півфінальній парі?
- Звісно, дивлюся усі ігри. Мені цікаво спостерігати за боротьбою Дніпра та Хіміка. По-перше, хтось з них наш майбутній суперник, та й взагалі цікаво дивитися такі матчі!
- Напевно, тобі, як колишньому гравцю Хіміка, а цій парі ближчі южненці, чи є інші уподобання?
- Звісно, я тривалий час грав у Хіміку, залишив у ньому частку свого серця і мені ближчий Хімік у цій серії.
- Він може і у четвертому матчі зачепитися за результат?
- Думаю, так. Вони доволі впевнено виграли третю гру, можуть виграти і наступну. Чому Хімік обіграв Дніпро – правильно розподілив навантаження на усіх гравців, увесь матч вони тиснули на суперника, командні дії господарів були на висоті. А у Дніпра, як виявилося, забракло «фізики». Вони втратили на початку гри Мішулу і це їх вибило. А Хімік більш стабільно продовжував тиснути і досягнув перемоги.
- Може і важка дорога завадила?
- Може і цей чинник вплинув на результат. Домашні стіни завжди допомагають – це вам будь-який гравець скаже.
- Як сказав ваш головний тренер після матчу у Миколаєві, у команди посилився смак до перемог. Особисто перед собою яку мету ставиш у чемпіонаті?
- Звісно, золото. Іншої мети бути не може. Тим більше зараз, коли срібло вже є.
- З ким простіше вам буде боротися у фінальній серії?
- Простіше?.. Якщо судити по іграх у сезоні, то Хімік. Він нас ще не обігрував. Ми чотири матчі у нього виграли.
- Таємниця «золотого ключика» у боротьбі з Хіміком вам відома?
- Не знаю про ключик, але навіть з меркантильних міркувань з Хіміком простіше – у нас буде перевага свого майданчика. Це, напевно, теж плюс. А за великим рахунком напевно вже немає різниці, з ким грати за титул. З Дніпром ми зіграли у чемпіонаті 2:2. Тому і з ними можемо боротися і обігрувати. Не так принципово це насправді. Нам треба більше думати про свою гру, ніж про когось.
