Фінал шести Вищої ліги України сезону 2024/25 пройде на майданчику київського ПС Венето з 11 по 13 квітня. Вхід у перші два дні фінального раунду другої за силою чоловічої баскетбольної ліги України буде вільним, а щоб відвідати столичну арену у вирішальний день – потрібно буде придбати квитки. До п’ятниці включно на них діє акційна ціна.
У перший день відбудуться два чвертьфінальні поєдинки. В одному з них миколаївський Ніко-Баскет протистоятиме БІПА-Одеса-СДЮСШОР імені Бориса Літвака.
Напередодні відповідальних ігор пресслужба ФБУ взяла інтерв’ю в центрового Ніко-Баскета Віталія Володіна, який з першого ж року в клубі став одним із його лідерів. Молодий бігмен розповів про майбутній Фінал шести, сезонні протистояння з БІПОЮ і Самбором, тури Вищої ліги в Миколаєві та свої перші кроки в баскетболі.
– Молодий склад БІПА-Одеси не надто вдало стартував у чемпіонаті та лише за додатковими показниками зумів посісти шосту сходинку. Також команда має серію поразок з 5 матчів. Ніко-Баскет буде фаворитом у поєдинку плейоф?
– Я вважаю, що ми відвертими фаворитами не будемо. У нас з ними були всі матчі близькими. Якщо не брати до уваги останній, де виграли «+30». Думаю, це завдяки тому, що до нас повернувся Михайло Мітіріч, і гра вийшла досить легкою. А до цього всі поєдинки проти БІПИ були складними. Якщо не помиляюся, два з них ми виграли з різницями лише по 1 балу. Це були досить напружені ігри. Тому фаворита виділяти не буду.
– Відомо, що в міжсезоння ви їздили на контрольні матчі з одеситами до Південного. Тобто зі своїм наступним суперником зіграли найбільше матчів і добре один одного вивчили. Як завершилася серія між командами, враховуючи регулярний чемпіонат і «передсезонку»? Завдяки чому вдавалося здобувати перемоги?
– Перед сезоном у них обидва матчі виграли. Пам’ятаю, що один із них був дуже складним, як і ті два під час сезону. Тоді за одеситів ще грали Ярослав Кадигроб і Дмитро Малиновський. У сезоні ми тричі зіграли – три рази їх перемогли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євген Коровяков: У серії плейоф ти маєш право на помилку, а під час одної гри — помилок ніхто не пробачить
Напевно, такі результати отримали завдяки досвіду. Маємо трішки більше досвідчених гравців. Також завдяки фізичним кондиціям. Щодня проводимо по два тренування, а лише в неділю – відпочиваємо. У нас вища команда. Крім мене також за два метри Максим Грищук, Діма Лихой і Антон Стуров. Усі інші – під два метри. Тільки захисники нижчі: Бодя Лук’ян, Міша Мітіріч і Рамін Лутвалієв. А суперник має швидкий і молодий склад.
– Як проходить підготовка Ніко-Баскета до Фіналу шести Вищої ліги?
– Підготовка відбувається, як і раніше. Нічого нового не з’явилось. Тренування такі ж. Більше уваги приділяємо відновленню. Можливо, нам дали трішки більше відпочинку, щоб ми «зголодніли» за баскетболом. Зараз готуємось, а у четвер будемо виїжджати, бо вже в п’ятницю відбудеться гра з БІПОЮ.
– Дай прогноз, чи вийде граючий тренер одеситів Олександр Рябчук знову на майданчик, щоб не словом, а ділом допомогти команді? У Миколаєві його дальнє влучання наприкінці гри дозволило БІПІ здобути важливу перемогу над SELFMADE FREEDOM у боротьбі за путівку в плейоф.
– Маю прогноз, що він може вийти. Читав інтерв’ю, де Олександр Рябчук розповів, що завдання на плейоф не змінились. Вони хочуть перемагати та здобути медалі. Його досвід, думаю, команді в плейоф не завадить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олександр Рябчук: У мене є мрія – зробити команду одеситів, більшість яких гратимуть в національній збірній
Дійсно проти SELFMADE Олександр Рябчук видав гарне триочкове влучання на останніх секундах і тоді «витягнув» команду в плейоф. Він досить досвідчений розігруючий, багато де пограв, виступав у національній збірній України. Гра проти такого суперника, якщо він вийде на майданчик, стане мені хорошим досвідом, як молодому баскетболісту. Матч буде цікавішим.
– Яке турнірне завдання мав Ніко-Баскет перед стартом сезону 2024/25? Чи змінилося воно?
– Думаю, в усіх команд Вищої ліги були максимальні цілі на сезон. У нас теж було максимальне завдання: посісти призове місце. Якби Хмельницькому останній матч не програли, то було б легше. Ми виходили б у Фінал шести з другого місця, не мали б гри проти Одеси. Але вийшло, як вийшло. Будемо намагатися виграти в БІПИ, бо поєдинок очікується непростий. Якщо це вийде, то далі зі Самбором боротимемося за вихід у фінал.
– Як ти зазначив, наступним суперником переможця пари Ніко-Баскет – БІПА стане Самбір. Як грали з ним протягом регулярного сезону?
– Ми виграли сезонну серію – 2:1. Перший матч програли у 30 очок, а під час перемог різниці в рахунках були мінімальними. Перемагали завдяки тому, що дуже швидко бігли та контролювали хід гри. За них виступають досвідчені гравці. У нас подібний досвід має лише один Богдан Лук’ян. Але він не грав у Суперлізі, як баскетболісти Самбору Олександр Сизов, Олексій Адедиран, Олексій Онуфрієв, Нікіта Руслов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нікіта Руслов: Хочу допомогти Самбору стати чемпіоном Вищої ліги
– Яка наразі ситуація в Миколаєві? Як на життя міста впливає війна? Розкажи про домашні тури Вищої ліги, які зіграли перед заповненими трибунами СК Надія.
– Миколаїв – це чудове місто, якби не війна. Тут часто тривоги. На життя впливає, що немає в кранах питної води. Але її безкоштовно привозять зі свердловин і роздають. Я б сказав, що тут буває спокійніше, ніж у Києві. Бо за весь сезон лише два рази було так гучно, що мені довелося йти ховатися в укриття.
Під час турів у Миколаєві відбулися перші матчі за всю мою кар’єру, на яких було дуже багато глядачів. Це став новий приємний досвід. Фанати були раді побачити, що баскетбол повертається в Миколаїв. Ми подарували їм чотири перемоги.
У непростому матчі проти Харкова, єдиному, який у них виграли за сезон, глядачі дали нам «поштовх» до перемоги. Усі гравці бігли, в нас горіли очі. Було приємно чути підтримку. У рідних стінах легше грати.
– Який матч регулярного чемпіонату став найпам’ятнішим, а в якому показав найкращу статистичну лінійку?
– Виокремлю дві перемоги над Самбором і перемогу над Харківськими Соколами. У Миколаєві проти харків’ян зумів зробити дабл-дабл із близько 20 очок і 20 підбирань. Також мав результативні матчі з Хмельницьким і Вінницею.
– Ти був покликаний замінити в основному складі Олександра Гарбара, який перейшов у Рівне-ОШВСМ. Якщо порівнювати статистичні дані в миколаївському клубі – твої цифри кращі. У середньому після 33 ігор маєш дабл-дабл з 15.5 очка та 10.6 підбирання за рейтингу ефективності 19.7. Можеш занести цей сезон собі в актив?
– Зазначу, що не був покликаний замінити Олександра Гарбара, а ми мали грати в одній команді. Але йому запропонували виступати за Рівне. І він погодився.
Сезон можу занести собі в актив. Це мій найкращий сезон у кар’єрі. Проте тренер Олександр Цикалюк каже, що можна грати ще краще. Він зі мною цей рік дуже сильно попрацював. Відчуваю, що прогресую. Мені це подобається.
– Чи маєш амбіції піти також на підвищення та спробувати свої сили у Суперлізі? Кваліфіковані центрові там на вагу золота.
– Після попереднього сезону мав пропозиції від команд Суперліги, але ще не вважаю себе сильним центровим. Думаю, цей сезон просидів би там на лавці. У Миколаєві отримую стабільні хвилини на майданчику. Відчув, що тут мені вдається прогресувати. Якщо з Ніко-Баскетом під керівництвом тренерів Валентина Борисовича Берестнєва, Олександра Олександровича Цикалюка та Дениса Миколайовича Роздобудька виборемо право грати у Суперлізі, то, певно, зможу там дебютувати вже наступного сезону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Валентин Берестнєв: Миколаїв залишається на баскетбольній мапі України
– Минулого року Ніко-Баскет впевнено виграв Молодіжну лігу. Це був перший твій турнір у складі миколаївців. Завдяки чому став можливим той успіх?
– На жаль, ситуація з молодими гравцями в Україні не найкраща. Багато знаходиться за кордоном. У нас вийшло зібрати досить непоганий склад. Були гравці Суперліги Максим Сафонов і Максим Зайцев, а також приєднались я з Михайлом Мітірічем й Антоном Стуровим. У Молодіжній лізі наша команда боролася та перемогла. Це моє перше «золото», якщо не рахувати невеликі турніри й 3х3. Цьому був дуже радий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У травні пройде шостий сезон Молодіжної ліги
– Розкажи за свою кар’єру. Коли та де Віталій Володін робив перші кроки в баскетболі?
– Мої дід Володимир і батько Дмитро – баскетболісти. Дідусь виступав за ветеранський БК Тонус у Житомирі, а батько у складі білоцерківського спортліцею був срібним призером ВЮБЛ, пізніше грав у Лізі Героїв Києва. Завдяки їм у мене з’явилася любов до баскетболу. Я теж розпочав ним займатися в 12-13 років у рідному Фастові, що на Київщині. Першими тренерами були Ольга Славівна Жуковська й Олександр Борисович Четвертак. Мене помітили та забрали у спортивний ліцей-інтернат Білої Церкви. Там три роки тренувався у Володимира Олександровича Телегіна та Юрія Миколайовича Дятловського. Встиг пограти у ВЮБЛ і Першій лізі.
Потім почалася війна. Я виїхав до Польщі. Перший рік тренувався в клубі Старт (Люблін), а пізніше мене запросив Артур Олександрович Будагян у свою команду КК Варшава. Коли стукнуло 18 років, то повернувся в Україну. Завдяки літній підготовці в Артура Будагяна мав хорошу фізичну форму. Спробував потрапити в Черкаські Мавпи, але в підсумку поїхав грати за Хмельницький. У Вищій лізі основна команда провела невдалий сезон, у Першій – дубль посів четверте місце, а я отримав звання найкращого центрового.
– Чому вирішив повернутися в Україну?
– Тут усе рідне. Як кажуть, у гостях добре, а вдома краще. Тому й повернувся, незважаючи на війну.
