Головний тренер чоловічої студентської збірної України 3х3 Ярослав Ковальов підбив підсумки виступу своїх підопічних на Перших всесвітніх пляжних Іграх. У Катарі українці мінімально поступилися у півфіналі збірній Бразилії 13:14, за третє місце Монголії 16:20 і фінішували четвертими.
- Півфіналу передували два важкі поєдинки. З Монголією, яка дуже сильна. У рейтингу вона вища за нас. І з Аргентиною. Ми дуже налаштовувалися на Аргентину, дуже хотіли попасти до півфіналу і таки досягли свого. Боротьба з аргентинцями тривала до останніх секунд. Ми виграли 21:20 і я вважаю, що нам трохи забракло саме емоцій у півфіналі. З бразильцями ми теж грали не гірше. Програли лише очко, і були дуже засмучені результатом. Бо залишили на корті усі сили. З Монголією у матчі за бронзу гра вже була слабшою. Ми ув’язди з ними у боротьбі, яка складалася не на нашу користь.
- Півфінал – це теж результат?
- Кажуть, що четверте місце – це найгірше місце з тих, що може бути. На душі – смуток. Були в одному кроці від другого місця, і у двох кроках – від третього. Коли вручали усім нагороди, було дуже сумно. Такий шанс буде нескоро і треба буде прагнути і досягати більшого.
- Скільки ви разом пропрацювали цією командою?
- Ця команда створена на базі команди Вищої ліги СумДУ. Але все літо присвятили баскетболу 3х3. Виграли чемпіонат України 3х3 серед студентів і завдяки цьому отримали можливість виступити у Катарі. З завданням мінімум ми впоралися, а завдання-максимум було – здобути нагороди. У цьому плані ми трохи недопрацювали.
- Що далі? Є перспективи у команди в такому форматі, чи просто хлопці продовжать кар’єру у класичному баскетболі?
- Ми будемо цього року грати і в класичний баскетбол, і у 3х3. Класичний баскетбол хлопцям дуже подобається. Якщо матимуть бажання, ми продовжимо працювати у цьому напрямку. І цим складом, і іншим. А в цьому році ми, думаю, заявимося двома складами на чемпіонат 3х3.
- Які загальні враження від Ігор?
- Місце проведення – дуже вдале. Температура висока, команди усі були в рівних умовах. Усі жили в одному селищі. Усе було організовано на високому рівні. Інші види спорту скаржилися, бо була висока температура повітря. Наші ігри проходили після 16-ї години. Грати було тяжко через велику вологість, дихати тяжко, ноги водою набивалися. А так, вважаю, усе було добре. Для нас це були перші Ігри на такому рівні. І ми повністю задоволені.
- Відчували підтримку на трибунах від представників інших видів спорту?
- Баскетболісти ходили на футбол і навпаки. У селищі, де ми проживали, команда була однією сім’єю на ім’я «збірна України»!