Третій сезон в умовах повномасштабної війни для українського баскетболу став історією, а вже скоро наша увага буде прикута до виступів молодіжних та національної чоловічої збірної України.
Про виклики сезону, суддівство, ситуацію з молодіжними збірними, нових спонсорів і майбутній виступ національної чоловічої команди — у великому інтерв’ю пресслужбі ФБУ розповів Генеральний секретар Федерації баскетболу України Володимир Драбіковський.
— Наскільки минулий сезон в українському баскетболі був непростим для Федерації баскетболу України?
— Усі останні сезони, починаючи з ковіду, були непростими. Але ж тоді були одні проблеми: грали без глядачів, в баблах, треба було прописувати правила проведення, тестування гравців кожного тижня, команди по черзі хворіли і було багато переносів, тощо. А коли почалася війна, звісно, було ще складніше, в нас з'явились нові виклики. Це вже третій сезон в умовах повномасштабної війни, але кожного дня ми продовжуємо стикатись з новими викликами.
Під час війни велика кількість команд зникла з баскетбольної карти. На це є зрозумілі причини. В минулому сезоні вдалось стабілізувати ситуацію. На п’ять ліг "професійного" баскетболу знялася одна команда. В принципі, добре, що лише одна. Могло бути й гірше.
Але треба відзначити, що другий сезон ми зіграли плей-оф. Причому грали з роз’їздами. І все пройшло чудово.
Тому сезон був хорошим, чемпіонати — цікавими, була велика конкуренція. Ми бачили повні зали, люди скучили за баскетболом — у Дніпрі, Рівному, Луцьку, Івано-Франківську, Черкасах, Києві. Де б ми не проводили матчі, зали були повними. Особливо на матчах плей-оф.
Якість гри? Вона покращується, молодь росте. Наприклад, у цьому чемпіонаті чоловічої Суперліги Favbet що ми побачили? Єгор Сушкін — 18-річний хлопець, якого брали в команду на роль гравця ротації, а він став лідером команди. Міша Бублик — інша молода зірочка, став кращим скорером. Тобто молодь підростає.
— Вже є якесь розуміння щодо складу чоловічої Суперліги Favbet на наступний сезон?
— Харківські Соколи отримали право піднятися в еліту як переможці Вищої ліги й уже підтвердили, що гратимуть у Суперлізі.
Ніко-Баскет теж заходить. Вони написали листа з проханням включити їх до складу учасників Суперліги. І Виконком це погодив.
Ми ж діємо за регламентом: перше місце Вищої ліги заходить у Суперлігу, якщо відповідає всім вимогам. По віцечемпіону має бути окреме рішення Виконкому.
Можна говорити, що два клуби Вищої ліги заходять у Суперлігу, тому вперше з початку повномасштабної війни Суперліга може розширитися. Але яка буде кількість команд у наступному сезоні — на сьогоднішній день ми ще не знаємо.
Тому що в деяких клубів є питання з фінансами. Не будемо називати команди, та сподіваємося, що до старту сезону все вирішиться позитивно.
— Ви в минулому році очолили технічну комісію ФБУ, тому не можу не попросити вас оцінити рівень суддівства в цьому сезоні.
— Рівень суддівства мені сподобався. Він був кращим, ніж у минулому сезоні. Цьому сприяло те, що ми вперше за багато років провели офлайн-семінар для кращих суддів. На ньому онлайн були інструктори FIBA, наші провідні судді теж підготували дуже хороші презентації. Можу сказати, що семінар пройшов плідно.
Це перша причина, чому підвищився рівень. Друга — ми посилили контроль за суддівством. Зараз дуже добре працюють спостерігачі.
Йде постійна робота. І за весь чемпіонат, я би сказав, у Суперлізі було дві, може три гри, де були питання щодо якості суддівства. А загалом — усе на пристойному рівні.
Читайте: Українські арбітри працюватимуть на літніх чемпіонатах Європи
Знову ж таки, згадаємо плей-оф. Там були цікаві матчі, напружені — й арбітри впорались з роботою на цих іграх.
— Перед початком нового сезону у ФБУ з’явився новий технічний партнер Spalding, і всі професійні ліги грали спеціальними м’ячами. Наскільки легко було домовитися про співпрацю і які підсумки першого сезону?
— Ми багато років працювали з компанією Wilson і дуже вдячні цьому світовому бренду та їх представникам в Україні. Але, на жаль, ми не змогли продовжити співпрацю на взаємовигідних умовах. У реаліях війни усе змінилося, як мінімум ускладнились логістика та робота бізнесу. Тож ми були змушені шукати нових партнерів.
З представником компанії Spalding Томом Муратом у нас давні добрі відносини. З ним ми досить швидко домовилися. І це дійсно круто, що під час війни ми знаходимо нових партнерів, таких як Spalding. Це один із найкращих виробників товарів для баскетболу у світі.
Деталі контракту не будемо озвучувати, але ми отримали досить вигідні умови. І я не почув жодного невдоволення якістю м’ячів, якими грали всі професійні ліги України, окрім офіційного м’яча у кожній професійній лізі, ми вперше запровадили офіційний м’яч для ВЮБЛ. Тому це лише початок — сподіваюся на довготривалу співпрацю.
— Яка взагалі ситуація зі спонсорами?
— Йде війна, і меценати в першу чергу фінансово допомагають нашим військовим. І, користуючись моментом, я висловлюю вдячність ЗСУ за можливість проводити чемпіонат, грати в баскетбол.
Важко зі спонсорами, але ми працюємо. Михайло Бродський працює. Олександр Волков працює.
Ми продовжуємо довготривалу та плідну співпрацю з Favbet. Цього року новим офіційним спонсором збірних України стала інвестиційна компанія BGV, а новим телевізійним партнером — компанія Київстар. Ми всі їм вдячні за інтерес до баскетболу. Також завжди поряд наші партнери з «ТАСкомбанк», які уже кілька років обрали свій особливий соціальний напрямок партнерства – підтримку дитячо-юнацького баскетболу. Попри важкі виклики, які стоять перед нашою країною та спортом зокрема, ми відчуваємо партнерську підтримку.
— Перейдемо до жіночого баскетболу. Які підсумки сезону для клубного жіночого баскетболу?
— У жіночому баскетболі не все так добре, як хотілося б. Тому що багато гравчинь поїхали за кордон. І це головна проблема — не вистачає гравців. Інтерес до жіночого баскетболу менший, клубам дуже важко знайти спонсорів — на жаль.
Але ми теж працюємо в цьому напрямку. Я думаю, що в наступному сезоні Суперліга розшириться і буде шість команд. Це вже більш-менш нормальна кількість.
Вже оголосив про своє повернення київський Будівельник, повертається Рівне, який став чемпіоном Вищої жіночої ліги.
— Завершимо тему минулого сезону питанням дитячого баскетболу. Яка ситуація там?
— Знову ж таки, багато дітей виїхало, але потроху вони повертаються. Бачимо таку тенденцію, хоча й нові їдуть за кордон.
Команд стало в рази більше на першому етапі, чому сприяла формула чемпіонату. Ми мотивуємо регіони проводити свої змагання. І тільки через регіональні змагання, власні чемпіонати, можна потрапити до чемпіонату України ВЮБЛ. Тому обласні федерації активніше працюють у цьому напрямку, і з’являються нові команди.
— Питання по формату: в кінцівці перша вісімка грала між собою, а потім чемпіона визначали у Фіналі шести. Багатьом тренерам такий формат сподобався…
— Насправді були як позитивні, так і негативні відгуки, особливо щодо Фіналу шести, і я думаю, що ми будемо змінювати формат.
Чемпіонат України ВЮБЛ: всі чемпіони сезону 2024/25
— Минулого року була розмова про повернення до дивізіонів А і Б у чемпіонаті ВЮБЛ...
— Я думаю, що це недоцільно. Особливо зараз, під час війни. Ми не можемо розраховувати на те, що дитячі команди будуть їздити по всій Україні. На першому плані мають бути безпека та фінансова складова.
Я більше за те, що треба грати за територіальним принципом. Тут і принцип безпеки зберігається, і фінансово це краще. Провідні баскетбольні країни у переважній більшості саме так і грають — за територіальним принципом. А потім кращі команди вже грають на найвищому рівні.
Дітям важливий тренувальний процес, розвиток їхніх баскетбольних навичок, а не постійні ігри та турніри. А в нас є діти, які грають за три команди. Так, вони — майбутні зірочки, але ж ми можемо їх загубити, бо вони можуть дуже швидко втомитися.
Тому у нас плануються зміни в правилах — будуть обмеження.
— Пропоную перейти до теми збірних і почати з Віталія Чернія, який третій рік є головою комісії збірних команд України. Наскільки ви задоволені його роботою?
— Ми задоволені його роботою. Він — справжній фахівець і віддана справі людина. Добре працює. Нам би ще одного такого Чернія, а краще — двох. І було б добре. Бо в нього дуже багато роботи. Але, як то кажуть, не на часі.
— Цього літа він став головним тренером збірної кадеток U-16, яку мав очолити Валерій Жартун, якого дискваліфікували. Розкажіть, що там сталося.
— Так, Валерій Жартун був призначений головним тренером жіночої збірної U-16. Але під час фінальних ігор чемпіонату ВЮБЛ серед юнаків 2013 року була спроба підкупу арбітра. І там були задіяні досвідчений тренер Валерій Жартун та досвідчений гравець, але ще молодий тренер Андрій Кальніченко. Люди, на яких ми ніколи не могли подумати, що таке можливо. Але це було. І це підтвердив Комітет етики та чесної гри.
Ця справа уважно розглядалася, було заслухано пояснення Жартуна та Кальніченка. Справа пройшла всі інстанції — Комітет етики та чесної гри, правову комісію — і зрештою вони отримали дискваліфікацію.
— Чому вибір наставника збірної U-16 був зроблений саме на користь Віталія Чернія?
— Насправді вибір тренерів, які можуть працювати зі збірними в жіночому баскетболі, дуже обмежений. А тут ще й ми були обмежені в часі. А Віталій Миколайович уже кілька років опікується цими збірними — він знає дівчат, знає тренерів.
— Наразі вже дві молодіжні збірні готуються до старту на чемпіонатах Європи, інші збірні скоро почнуть підготовку, а в баскетболі 3х3 деякі збірні вже грають. Чи все в плані підготовки йде за планом?
— Цього року така ситуація, що в більшості збірних короткі терміни підготовки. Це пов’язано з тим, що в нас обмежене фінансування з боку держави, є проблеми зі спонсорами, тому ми були змушені скоротити час на підготовку.
Але молодіжна чоловіча збірна U-20, яка гратиме в Дивізіоні А, має місяць на підготовку. Інші збірні — 2–3 тижні. Ми живемо у важких умовах, і в баскетболі справи йдуть приблизно так, як і в усій країні. Наше завдання сьогодні — вижити. І закласти якийсь фундамент на майбутнє.
Ну і треба змінювати менталітет — приїжджати до збірної вже готовими. Ще 5–6 років тому тренери казали, що їм потрібно два місяці на підготовку, щоб закласти фундамент фізичної форми. Сьогодні це вже не працює. Світ змінився. Все змінилося.
— Національні збірні. Жіноча пропускає чемпіонат Європи влітку і збереться лише восени. Які по ній новини?
— Євгеній Мурзін залишається головним тренером збірної. У нього залишається завдання побудувати нову команду. Вона вже почала омолоджуватись: дебютували гравчині, які минулого року грали на чемпіонаті Європи U-20. Цього літа Євгеній Вікторович працюватиме з молодіжною збірною — можливо, хтось з цих гравців з’явиться в національній команді.
Отже, його завдання — побудувати нову команду, а також, звісно, потрапити на наступний чемпіонат Європи.
— А ось у чоловічій національній збірній зміна тренера відбулася по ходу відбору. Чому було вирішено змінити Віталія Степановського на Айнарса Багатскіса?
— Айнарса ми повернули після того, як наша збірна в тому відборі не здобула результату. На момент зміни тренера ми бачили, що шансів практично немає. На жаль, Віталій Степановський не впорався із завданнями, які були перед ним. Ми з цієї групи повинні були виходити на чемпіонат Європи.
Були думки, що, можливо, варто було дати Віталію Степановському допрацювати відбір, адже залишався невеликий шанс. Але ні — команда не грала. Тому члени Виконкому ФБУ вирішили припинити співпрацю з Віталієм Степановським і запропонувати очолити збірну Айнарсу Багатскісу.
Це досвідчений фахівець, який працює на високому рівні. Ми його добре знаємо. Сподіваємось, що все буде добре і ми потрапимо на відбір до чемпіонату світу.
Але не треба думати, що в серпні у нас буде легка прогулянка. Банальна фраза, але зараз справді всі країни вміють грати в баскетбол.
Збірна Словаччини у відборі на Євробаскет-2025 грала в групі з Латвією, Бельгією та Іспанією. Програла всі матчі, але лише в двох поступилася більше ніж на 15 очок, а в одній із ігор проти Іспанії мала шанси виграти — іспанці вирвали перемогу в овертаймі.
Тобто вони грали на рівні з іспанцями. Нехай і одну гру, але ж вони можуть таку гру видати й проти нас.
Швейцарія — теж непроста команда, у них троє гравців грають у НБА. І багато залежить від того, чи приїдуть вони, і який склад буде в нас.
— Тоді логічне наступне питання: який у нас очікується склад?
— Ми розраховуємо на всіх найсильніших наших гравців. Але це більше питання до Айнарса Багатскіса і менеджера збірної Андрія Лебедєва — вони на зв’язку з гравцями.
Михайло Бродський: Розраховуємо на топовий склад нашої збірної, включаючи гравців за океаном
Михайло Бродський гарантував, що будь-які страховки, які потрібні гравцям НБА, Федерація баскетболу України може взяти на себе. Все, що залежить від нас, щоб хлопці приїхали, ми, звісно, виконаємо. Далі все залежить від гравців і рівня їхнього патріотизму.
— Не можна обійти стороною питання приїзду до збірної Сергія Гладиря. Які очікування від його роботи в команді?
— Ми ще в лютому пропонували йому приєднатися до тренерського штабу Айнарса Багатскіса, але тоді в нього не вийшло.
Я думаю, що ця співпраця піде на користь і нашій збірній, і йому особисто.
— Де збірна гратиме наступні матчі у серпні?
— Граємо ми в Ризі. Ми шукали інші локації, думали, можливо, щось змінити з огляду на підготовку Риги до чемпіонату Європи, але нічого не знайшли.
Усі звикли до Риги, до логістики і всіх баскетбольних моментів підготовки та проведення матчів — тому вирішили нічого не змінювати.
— Ну і на завершення — тема щодо збірних 3х3. Жіноча збірна відібралася на чемпіонат Європи, виступала на чемпіонаті світу. Чоловіча вкотре не пройшла на чемпіонат Європи…
— Дівчата в жіночій збірній — молодці, що проявили характер і вирвали цю путівку на чемпіонат Європи. На чемпіонаті світу показали достойну гру, але з групи не вийшли. Очікуємо виступу на чемпіонаті Європи.
Чоловіча не пройшла на чемпіонат Європи, але в чоловічому баскетболі 3х3 серйозна конкуренція, і нам важко змагатися зі збірними, гравці яких постійно виступають на Мастерсах.
Але наша ціль — Олімпійські ігри 2028 року, і ми маємо гарну молодь. Торік обидві збірні України U-23 з баскетболу 3х3 вийшли на чемпіонат світу. Цього року бачимо гарну гру в Лізі націй, де знову боремося за путівки на чемпіонат світу.
Наша талановита 19-річна Катерина Коваль нещодавно зіграла на етапах Жіночої серії 3х3 за збірну України. Головний тренер Юрій Процюк домовився з батьками та з Катею, щоб вона приїхала до збірної.
За регламентом вона не мала права грати на чемпіонаті світу 3х3, адже раніше не брала участі в офіційних матчах за збірну, тому Юрій Процюк заграв її на етапах Жіночої серії у Відні та Улан-Баторі, де вона виглядала гідно. У майбутньому ми на неї дуже розраховуємо.
