В Пущі-Водиці на минулому тижні були зіграні вирішальні матчі фінального етапу змагань чемпіонату України ВЮБЛ серед юнаків 2006 року народження.
Чемпіоном стала команда СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д. (Одеса), яка в фінальному матчі впевнено обіграла столичну СДЮШОР-Адміралс 75:68.
В інтерв’ю прес-службі ФБУ наставник одеської команди Олег Шевченко
- Прокоментуйте враження після перемоги в чемпіонаті ВЮБЛ?
- Враження тільки позитивні, тому що ми їхали в статусі андердогів, наші суперники були фаворитами Фіналу чотирьох, але ми змогли здобути результат.
- Ви дуже потужно розпочали півфінальний матч проти Черкаських Мавп, вигравши першу чверть 23:6. Як мотивували команду на гру?
- Я намагався мотивувати хлопців на гру тим, що для них це останній шанс в дитячому баскетболі про себе заявити, показати результат, показати свою майстерність.
В принципі старт у нас вийшов хорошим, ми агресивно почали цю зустріч. Трішки нам не вистачало ротації, тому гра складалась хвилями – відривались в рахунку, потім підпускали суперника. Десь в кінцівці основні гравці втомились і завдяки надзусиллям зуміли втримати перемогу.
- У фіналі вийшла більш спокійна перемога…
- Якщо згадати фінал, то тут навпаки в одному моменті дозволили супернику наздогнати себе, але в принципі всю гру ми контролювали, тримали суперника на відстані, намагались додавати, бути агресивними в захисті. Щоб не дозволити легких очок, не повторювати помилок півфіналу. Щоб кінцівку провести спокійно.
В'ячеслав Ковалевский: Без змагального процесу взагалі важко було б втримати дітей в баскетболі
- Не здивувало, хоча справді вийшли до фіналу команди, які в своїх групах зайняли другі місця. Але київська команда виглядала потужно в першу чергу в антропометрії, вони добре бігли. В півфіналі з Дніпром вони продемонстрували бійцівський характер, вигризали м’ячі і виграли.
Ми теж готувались до такої гри, потрібно було зупиняти цей натиск, тим більше вони грали дома і на емоціях могли знаходити резерви. Тому наша задача була не дати їм це відчути і зупиняти їх ривки.
- Які ігри сезону були найскладнішими для команди?
- Ігор було не так багато, але починаючи з другого етапу всі ігри були непростими. Тут ми програли Дніпру, але це було на краще, тому що ми побачили свої слабкі сторони, змогли зробити роботу над помилками.
А в Фіналі чотирьох не було слабких суперників, тут уже відчувався тиск. Були близькі ігри, взагалі вийшов чудовий Фінал чотирьох.
- Наскільки важливим є проведення чемпіонату ВЮБЛ в цей час?
- Можна лише поаплодувати ФБУ, що взяли на себе сміливість і в нинішніх умовах провели чемпіонат. Подяка, що організували змагання, знайшли ресурси. Команди, які приймали участь, взяли на себе ризик возити дітей і брати участь в змаганнях під серени.
У нас в останні роки постійно недограні чемпіонати, але ми – гравці, команди, ФБУ - кожен рік доводимо, що для нас нема перешкод.
- Наскільки сильно змінилась у вас команда, враховуючи війну і виїзд закордон багатьох дітей?
- В цій команді, яка виграла чемпіонат, основних шість гравців не було і ми грали фактично другим складом. Тому хлопцям десь було важко проявити себе в якості лідерів, оскільки в попередні роки у них були трішки інші ролі. Дякую хлопцям, що вони знайшли скриті ресурси і змогли себе проявити. Для них це шанс, поштовх.
Дійсно у нас не було явного лідера і це могло стати для нас проблемою, адже повинен був бути гравець, який у важку хвилину міг би повести команду вперед. Але в даній ситуації хлопцям я навпаки сказав, що кожен з вас може стати лідером, принести користь команді. Так і вийшло. У нас була рівна п’ятірка-шістка гравців і організаторам десь навіть важно було вибрати MVP. У підсумку Олександр Рудик був обраний по статистичним показникам.
ВЮБЛ серед юнаків 2006 року народження: визначилися символічна п’ятірка та MVP
- Вже в цьому році наша старша команда грала у любительській лізі з чоловіками, тому і ігрова практика у нас була. Плануємо і далі робити, щоб ці хлопці розвивались, хочемо заявити команду на наступний сезон у Першу чи Вищу лігу. Хочемо забезпечити хлопцям кар’єрні сходинки, щоб вони розвивались.
