Голова Асоціації ветеранів баскетболу України Володимир Карпухін підбив підсумки виступів «жовто-синіх» збірних на чемпіонат і світу у Фінляндії. На Мундіалі виступили 7 збірних України – 2 жіночих і 5 чоловічих. Золото вибороли жінки 45+. Срібними призерами стали чоловіки 70+ і жінки 55+. Бронза – в активі команди 35+.
- Усі команди розраховували на медалі найвищого ґатунку. Це і молодь 35+, у них команда добре укомплектована. Вигравали у росіян в півфіналі +19. Але нажаль, не всі усвідомлюють, що треба боротися увесь матч. Вони на останніх хвилинах здійснили сім кидків, а влучили лише один. Розслабленість у другій чверті далася взнаки. Суперник відчув впевненість і дотиснув. Дівчата 45+ стали чемпіонками, усі ігри провели з високою відповідальністю, усі виходили на майданчик і віддавалися грі, серед чемпіонок відзначу насамперед Олену Вергун. Завдяки концентрації, бажанню, майстерності провідних гравців, усі були настільки зарядженими на боротьбу, результат не міг не прийти. Що стосується хлопців 45+, команда укомплектована провідними гравцями – це і Яйло, і Харченко, і Полторацький, і Базелевський, Савченко Вітя – усі пройшли Крим і Рим. Але програли Німеччині 3 очка у вирішальній грі за вихід у четвірку. Тому фінішували п’ятими. Там і Рубан, і Пудзирей. Бачиш, які прізвища? Значить десь були не готові. А найприкріше – ми писатимемо листа від українських ветеранів на президента FIMBA. Проводити чемпіонат світу з таким рівнем суддівства, секретарів, змінювати протягом чемпіонату регламент неможна. Нажаль, це комерційна організація – думає, насамперед, як заробити гроші. І душі в роботі цієї структури дедалі менше. Хоча бажаючих грати стає більше. І багато команд, що хотіли заявитися, не потрапили на чемпіонат. Кубки вручали тільки команді-переможниці.
- Що позитивного було в організації?
- Найбільш важливим вважаю безкоштовний проїзд у громадському транспорті учасникам чемпіонату. Якби цього не було, багато команд не змогли б фінансово потягнути. В усякому разі враховуючи проїзд 2-3 євро в один бік для нас це було б обтяжливо. Але продовжимо про приємне. Що стосується команд 45+ і зіркової команди 55+, де грали хлопці ще з досвідом виступів у чемпіонаті СРСР, тренування – це запорука успіху. Я просто знаю, як готувалися дівчата чемпіонки, які проводили і збори короткі, спаринги, приходили тренувалися зі мною. І я бачив ці тренування, сам в них брав участь. Коли йдеш з тренування безсилий – результат стає ближчим.
- Отже перемога жінок закономірна.
- Без сумніву. І Костюкевич, і Кірсанова, і Ходова, і усі інші дівчата… може десь у когось було менше майстерності, але підготовка була фізично непогана. Те й саме стосується «наймолодших» - 70-річних хлопців. Бо у них особливої переваги в майстерності не було. Один-два гравця знають цю справу і були лідерами. Але уся команда працювала, тому і 70-річні виступили добре. Американці були на дві голови вищими. І за зростом, і за технікою, і за зіграністю. Грають вже не один десяток років разом. Коли сили були на межі Карпухін, Вєдєнєєв і Мартинов фізично не змогли витримати усю гру. А у них постійно заміни йдуть. З середини третьої чверті стало зрозуміло, що впоратися з ними буде важко.
Що стосується дівчат 55+, вони програли фінал росіянкам. Але і друге місце – чудовий результат. Дівчата теж готувалися, проводили спаринги, посилилися сильними представницями діаспори: Вітою Рудковською ( Ізраїль); Наталею Ткачук (Польща), Ольгою Котовою ( Молдова). Команда 65+ не була вкомплектована, як того хотілося б. Тому їхній результат відповідає їхньому складу і рівню майстерності – 5 місце. Підкреслю, усі команди заслуговують на слова подяки, але не всі змогли посісти місця, на які розраховували. 35+ мали бути першими, 45+ та й 55+ - першими-другими. Але це гра, це спорт. Тим він і прекрасний – перемагає той, хто краще підготовлений. І госпожа удача теж важлива. Так, ми поступалися, але останній кидок приніс перемогу. І той, хто цей кидок готував, не один рік його тренував. Це прикраса чемпіонату – двома руками знизу, по робітничо-селянськи. Це Олексій Вєдєнєєв зі збірної 70+. Грали за вихід у четвірку з Уругваєм, перемогли 39:37. Відтак, підсумую, усі команди посіли гідні місця, і подяку хотілося б отримати не лише від народу баскетбольного, але і від тих, хто керує цим народом (-посміхається, ред.). Принагідно хочу подякувати Віталію Красносельському і Євгену Віхарєву, які забезпечили участь на чемпіонаті світу збірній України 70+.
